Справа № 368/477/14-ц
Рішення
іменем України
"13" травня 2014 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Мозгова Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ТОВ «Кредо фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу ,-
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 22 квітня 2013 року між ТОВ «Кредофінанс» та відповідачем був укладений кредитний договір № 35 про надання кредиту у розмірі 5000 грн строком на 12 місяців, та здійснення повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.
Умови договору позивачем виконані повністю. Відповідач своїх зобов"язань по кредитному договору не виконує, відсотки за користування кредитом не сплачує, кредит не погашає, про що неодноразово попереджався Кредитором повідомленнями про наявність простроченої заборгованості по кредиту.
В зв"язку з невиконанням зобов"язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків заборгованість відповідача станом на 30 листопада 2013 року складає 17368,27 грн., а саме :
4962,95 грн. - основної суми боргу;
3267,44 грн.- заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами;
4559,57 грн. - пені ;
4500 грн. - штрафів;
78,31 грн. - 3% річних від простроченої суми,
які позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.
В судовому засідання представник позивача позов підтримав.
Відповідач з позовом згідний частково і суду пояснив, що дійсно брав кредит, але на даний час він не працює і не має коштів, а тому заявлена позивачем сума для нього є надто велика.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 22.04.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 35 про надання кредиту у розмірі 5000 грн. з оплатою по процентній ставці 0,425% за кожен день користування кредитом, що відповідає 153 відсотків річних, строком до 22.04.2014 року.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Позичальник зобов»язувався здійснювати погашення кредиту щомісячно до 22 числа кожного місяця в розмірі не меншому ніж 835,43 грн. в терміни, що передбачені графіком, який є Додатком № 1 до цього Договору та його невід'ємною частиною.
Умови договору позивачем виконані повністю.
Відповідач 18.06.2013 року сплатив частину заборгованості в сумі 900 грн., з цього часу своїх зобов"язань по кредитному договору не виконує, відсотки за користування кредитом не сплачує, кредит не погашає.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов»язання виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.
Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.
Пунктом 9.4 Кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів.
. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України: «Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.»
Як передбачено ч. 3 ст. 551 ЦК України: «Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.»
Суд вважає, що пеня у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення є завищеною і не відповідає тим збиткам, які Позивач може зазнати у випадку невчасного погашення кредиту.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону передбачає: «Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.»
Пеня у розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення створить для Позивача дохідність від операції з надання кредиту у розмірі 365 % річних, хоча кредит надавався лише під 153 % річних.
А тому суд вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені.
Також суд вважає за можливе зменшити суму штрафів, поскільки відповідач на даний час ніде не працює та неспроможний сплачувати кошти.
А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 9808,7 грн., з яких борг по кредиту - 4962,95 грн., по сплаті процентів 3267,44 грн., пені - 500 грн., 3 відсотки річних в сумі 78,31 грн., щтрафу в сумі 1000 грн. .
Так як позов задоволено, то з відповідача на користь позивача на підставі ст..88 ЦПК України слід стягнути судові витрати в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК УКраїни, ст.203, 526, 551,554,533, 559, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю борг за кредитним договором в сумі 9808,7 грн., з яких борг по кредиту - 4962,95 грн., по сплаті процентів 3267,44 грн., пені - 500 грн., 3 відсотки річних в сумі 78,31 грн., щтрафу в сумі 1000 грн. .
Рішення суду набуває законної сили відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів .
Суддя: Т. Є. Іванюта