Справа № 569/14674/14-ц
18 вересня 2014 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним.
Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони: відділу виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії щодо, примусового стягнення зі ОСОБА_2, кредитної заборгованості в сумі - 470 766,20 грн., також ПАТ КБ “Приватбанк” або Рівненській чи іншій філії або відділенню цього банку, вчиняти будь-які дії, щодо вчинення звернення на предмет іпотеки (згідно договору іпотеки № ROHPGA00000187 від 15 травня 2007 року), в рахунок виконання чи погашення зобов'язань за кредитними правочинами, а також: вчинення правочинів та відчуження іпотечного майна за договором іпотеки № ROHPGA00000187 від 15 травня 2007 року; крім того, вчиняти нотаріусам Рівненської міської державної нотаріальної контори та/або приватним нотаріусам Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, будь-які дії відносно оформлення чи переоформлення документів, договорів купівлі-продажу, дарування, іпотеки та інших видів правочинів, а також оформлення чи переоформлення документів права власності на нерухоме майно зокрема, житлову, квартиру загальною площею 59,90 кв.м., за адресою: м. Рівне, вул.. Степана Бандери, буд.69 в, кв. 38.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2013 року в цивільній справі № 1715/22126/12, за позовом ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_2, позовні вимоги Банку про звернення стягнення на заставне майно в рахунок заборгованості в сумі - 470 766,20 грн., судом задоволено повністю.
Станом на момент подачі позову до суду, вказане рішення Рівненського міського суду Рівненської області заяву від 26.05.2014 року, не набрало законної сили.
Позивач рахує, що без вчинення судом забезпечення позову, до моменту розгляду позовної заяви, і в разі задоволення Рівненським міським судом пред»явлених в позовній заяві вимог, існує загроза неправомірного стягнення грошових коштів та протиправного відчуження нерухомого майна будь- яким особам, що в свою чергу може затруднити і унеможливити виконання прийнятого за результатами розгляду вищевказаної позовної заяви судового рішення.
Просить суд без виклику сторін задоволити заяву про забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" про визнання кредитного договору недійсним, не підлягає до задоволення з наступних підстав
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача - ОСОБА_1 16.09.2014 року звернувся в суд із позовом до ПАТ КБ « ПриватБанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору.
Згідно ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи за заявою зацікавленої особи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, що призводить до незворотних наслідків.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник ці обставини у заяві не виклав, пославшись лише на формальні підстави забезпечення позову.
Доводи заявника викладені у заяві про забезпечення позову не є мотивованими та обґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.151-154 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_3