Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2014 р.Справа № 922/3239/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома", м. Харків
до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району", м. Харків
про зобов"язання передати результати виконаної роботи
за участю представників:
позивача: Ягло І.В., довіреність №2792 від 27.12.2013р.;
відповідача: Костіна О.В., довіреність від 12.09.2013р.
Публічне акціонерне товариство "Стома" 01.08.2014 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району" про зобов"язання відповідача виконати в натурі зобов"язання по договору № 12/93 від 22.05.2012р., а саме передати позивачу оригінали дозвільних документів АТ "Стома", передбачених п.1.1. Договору № 12/93 від 22.05.2012р., розроблених та узгоджених належним чином відповідно до вимог законодавства, а саме:
- інвентаризація джерел викидів в атмосферу,
- документи у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,
- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
В обгрунтування позовних вимог вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором про розробку нормативно-технічної та технологічної документації від 22.05.2012р. № 12/93, а саме щодо передання позивачеві робіт, виконаних за вказаним договором; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 610, 653, 854, 856 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 174, 193 ГК України.
В судовому засіданні 02.09.2014р. оголошено перерву до 11 год. 45 хв. 09.09.2014р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав вказаних у позовній заяві; звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів, наданих за супровідним листом від 14.08.2014р. вх. № 28472, на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву №29/08-1 від 29.08.2014р. (вх. № 29868 від 29.08.2014р., а.с. 86-90), - заперечення відповідача полягають у тому, що позивач, в порушення п.2.3, п. 3.3, п.3.5, п.5.2 Договору, а саме не оплатив 25% вартості робіт, виконаних відповідачем, а тому підстав для задоволення позову немає.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, суд установив наступне.
22.05.2012 року між Комунальним підприємством "Комплекс по благоустрою Харківського району" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Стома" (замовник) було укладено договір про розробку нормативно-технічної та технологічної документації № 12/93 (далі - Договір, а.с. 17-20) та додаткова угода до нього від 29.12.2012 року (а.с. 23-24).
Згідно п. 1.1. договору, в рамках виконання договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: розробка та погодження інвентаризації джерел викидів в атмосферу; документи, у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Згідно п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами узятих на себе зобов"язань за даною угодою.
Загальна вартість договору складає 60.000,00грн. з урахуванням ПДВ за 85 джерел викидів (п.2.2. договору).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язується не пізніше двох днів з моменту підписання договору надати виконавцю усю інформацію і документацію, зазначену у Додатку № 1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт.
За змістом п.2 додаткової угоди від 29.12.2012 р. до Договору, сторони дійшли згоди викласти п.2.3. договору в новій редакції, погодивши таким чином, що розрахунки за цим договором здійснюються:
- попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості договору, що складає 30.000,00грн., в т.ч. ПДВ;
- 25% від загальної вартості договору замовник виплачує виконавцю після виконання робіт та підписання документів, розроблених згідно п.1.1.1. та п.1.1.2. цього договору;
- остаточний розрахунок в розмірі 25% від загальної вартості договору замовник сплачує виконавцю після одержання дозволу на викиди згідно п.1.1.3. договору.
По закінченню робіт замовнику надається наступна документація:
- розроблена та узгоджена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- документи у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п. 3.6. договору).
Робота вважається виконаною після підписання акту прийому-передачі робіт, що підтверджує відсутність претензій зі сторони замовника (п. 3.8. договору).
Відповідно до п.3.2. договору, сторони дійшли згоди, що строк виконання робіт складає 120 днів з моменту надання даних в повному обсязі (згідно додатку №1, а.с. 21-22) та здійснення попередньої оплати, відповідно до п.2.3. договору.
Відповідач, станом на 20.07.2012р., отримав повний пакет документів згідно додатку №1 за договором (лист від 24.07.2012р. № 24/07-01, а.с. 27).
Позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу 45.000,00грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 2107 від 11.07.2012 року, на суму 30.000,00грн., та № 2661 від 14.08.2013 року, на суму 15.000,00грн. (а.с. 25, 26).
Грошові кошти в сумі 15.000,00грн. - остаточний розрахунок за договором, позивачем відповідачу не сплачені, оскільки позивач вважає, що вказані кошти, згідно п.2.3. договору, мають бути сплачені відповідачу після одержання дозволу.
Як стверджує позивач у позовній заяві, документація за договором йому передана не була і відповідач вимагає у позивача здійснити остаточний розрахунок за договором до передачі документації останньому (претензія №05/03-2 від 05.03.2014р., а.с. 49-50).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а відповідним належним способом захисту порушеного його права є передбачений п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України спосіб - примусове виконання обов'язку в натурі (передача позивачу оригіналів дозвільних документів).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
На підставі наведених норм чинного законодавства України та умов укладеного сторонами договору, а також з урахуванням приписів ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою визнання законними та обґрунтованими позовних вимог позивача є доведення ним факту відповідності зобов'язань, котрі він просить суд зобов'язати виконати відповідача, вимогам Закону, договору.
Проте цей тягар доведення позивачем не витриманий.
Навпаки, матеріали справи свідчать, що в даному разі самим позивачем допущені порушення спірних господарських (розрахункових) зобов'язань, які своїми наслідками мають унеможливлення їх виконання відповідачем.
Позовні вимоги позивача грунтуються на невірному тлумаченні норм договору останнім, а саме позивач стверджує, що остаточний розрахунок має бути здійснений після отримання ним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в той час як зі змісту п.п.1.1.3. п. 1.1. слідує, що замовник, тобто позивач, доручає, а виконавець - відповідач, приймає на себе виконання робіт з отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто саме відповідач має отримати відповідний дозвіл.
Водночас і п.3.6. договору підтверджує той факт, що дозвіл має отримати відповідач і вже по закінченню робіт замовнику надається наступна документація:
- розроблена та узгоджена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- документи у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Так, відповідачем виконані зобов"язання за договором, у тому числі отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 63101369000-586 (а.с. 37) і він намагався передати відповідачу виконані за договором роботи у відповідності до п.3.8. договору (лист від 20.12.2013р. № 20/12-1, акт здачі-приймання робі, рахунок та копія дозволу, а.с. 33-37), проте позивач, в порушення умов п.2.3. договору, не здійснив остаточний розрахунок з відповідачем.
Такі порушення спірних господарських зобов'язань, а саме порядку розрахунків за договором, допущені самим позивачем означають, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі, а навпаки суперечать йому. В силу принципу законності (ст.ст.1, 19 Конституції України, ст.4 ГПК України) суд не вправі примусити відповідача до виконання зобов'язань в натурі всупереч порядку, встановленого Законом, адже це означало б примушення судом відповідача до вчинення незаконних дій, що в правовій державі є неприпустимим.
В силу ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В контексті вищевказаного, враховуючи фактичні обставини справи та норми ч.3 ст. 538 ЦК України, вбачається, що відповідач має право зупинити виконання свого обов'язку за договором про розробку нормативно-технічної та технологічної документації від 22.05.2012р. № 12/93 в частині передачі позивачу документації, визначеної п.1.1. договору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими і тому не підлягають задоволенню, що має наслідком відмову у задоволенні позову.
Судові витрати у даній справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 538, 846, 851, 853, 856 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 11.09.2014 р.
Суддя О.В. Бринцев
/Справа №922/3239/14/