Справа № 715/1346/14-ц
Провадження № 2/715/524/14
29 липня 2014 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складi: головуючого судді Цуркана В.В.
секретаря судового засідання Майщук С.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_5 та приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсними, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки посилаючись на те, що 18 лютого 2014 року з довідки приватного нотаріуса ОСОБА_5 позивачці стало відомо про те, що 27 грудня 2012 року за реєстровим №4520 був посвідчений договір дарування земельної ділянки площею 0,2461га, що розташована в селі Валя-Кузьмин Глибоцького району Чернівецької області, кадастровий номер земельної ділянки 7321080500:01:002:0238 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, від імені позивачки на ім'я відповідачки ОСОБА_3. З довідки від 06 березня 2014 року державного нотаріуса другої чернівецької ДНК в порядку заміщення державного нотаріуса Глибоцької ДНК ОСОБА_7 позивачці стало відомо, що 04 лютого 2004 року за реєстровим №203 був посвідчений договір дарування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, від імені позивачки на ім'я відповідачки ОСОБА_3
Позивачка, вважає вищезазначені правочини такими, які вчинено під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах і мають бути визнані судом недійсними. Свої вимоги, обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Трусешт, Ботошанського району Румунії і закінчила румунську школу, а тому читати чи писати по-українськи не вміє, що підтверджується самим підписом в договорі, який зроблений із помилками. При цьому, зміст договорів позивачки нотаріусом не був прочитаний та перекладений на румунську мову. З травня 1947 року позивачка одружилась із ОСОБА_8 із яким проживала разом у с. Валя-Кузьмин. ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер і позивачка залишилася проживати одна у спірному будинковолодінні.
Враховуючи тяжкі обставини, які склалися у зв'язку із вищевикладеним, зокрема одинокість і безпомічність, потреба в сторонній допомозі, те що позивачка була пенсіонеркою, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає рядом важких хвороб (гастродуоденіт, хронічний холецистит, компресійний перелом хребця, струс спинного мозгу, деформаційний спондильоз поперекового відділу хребта), смерть годувальника, єдиний дохід який був тільки пенсія, тобто несприятливе матеріальне становище змусило позивачку укласти спірні договори на вкрай невигідних умовах - безоплатно позбавивши себе цим єдиного наявного житла та земельної ділянки під житлом. А тому позивачка просить суд скасувати вищевказані договори дарування.
На вказану позовну заяву, відповідачка ОСОБА_3 подала свої заперечення, в яких вказує на те, що під час вчинення правочинів ОСОБА_1 діяла добровільно, усвідомлювала, що вона укладає договори дарування і бажала цього, а тому доводи позовних вимог є безпідставними.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовних вимогах, при цьому вказали що підставою для визнання договір дарування недійсними є саме те, що вони вчиненні під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, вказали на те, що вони є безпідставними і необґрунтованими.
Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про те від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, при цьому вона в заяві вказала на те, що при укладені нею спірного правочину вона діяла в межах чинного законодавства. З ОСОБА_1 вона спілкувалась на українській мові, остання не повідомляла про те, що вона не розуміє української мови, і у неї, не було сумніву, що ОСОБА_1 бажає подарувати земельну ділянку своїй онуці і не розуміє українську мову.
Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Глибоцького районного нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про те від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, при цьому вона в заяві вказала на те, що при укладені нею спірного правочину вона діяла в межах чинного законодавства, ОСОБА_1 було роз'яснено суть договору дарування, при цьому необхідності у залученні перекладача при посвідчені договору не було.
Вислухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що предметами спору по даній справі є укладені між сторонами договори дарування від 04 лютого 2004 року, який посвідчений держаним нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та від 27 грудня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_5
Згідно договору дарування від 04 лютого 2004 року, позивачка ОСОБА_1 подарувала відповідачці ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно договору дарування від 27 грудня 2012 року позивачка ОСОБА_1 подарувала відповідачці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2461га, що розташована в с. Валя-Кузьмін Глибоцького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:002:0238, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Виходячи зі змісту позовних вимог по даному позову, позивачка не заперечує той факт, що вона дійсно добровільно уклала договори дарування житлового будинку та земельної ділянки на користь відповідачки.
Як спосіб захисту своїх порушених прав позивачка вказує на те, що вищевказані договори були вчинені під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах, а саме одинокість і безпомічність, потреба в сторонній допомозі, ряд важких хвороб та смерть годувальника.
Відповідно до ст. 202 ч.1 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно з вимогами ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того хто був ініціатором такого правочину.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалась. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
При цьому особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Разом з тим належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про укладання договір дарування під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, суду не було подано.
Так, в своїх поясненнях та будучи допитаною в якості свідка позивачка ОСОБА_1 підтвердила, що вона добровільно уклала договори дарування на користь відповідачки, вона розуміла що укладає договір дарування і на той час бажала подарувати будинок і землю саме відповідачці. На даний час хоче розірвати дані договори, у зв'язку з тим, що хоче подарувати будинок і землю в рівних частках своїм дітям. При цьому, позивачка також вказала, що ніхто її з будинку не виганяє.
Враховуючи, що позивачка розуміла, що вона укладає договори дарування, при цьому їй нотаріусами було роз'яснено, що за своєю правовою природою договір дарування є безоплатним, і дарувальник не має права вимагати від обдарованого вчиняти на її користь будь-яких дій майнового або немайнового характеру, в даному випадку одинокість і безпомічність та потреба в сторонній допомозі на момент вчинення правочину, на яку посилається позивачка, не може бути підставою для скасування договорів дарування.
Крім цього, з довідки міської клінічної лікарні №1 від 07.04.2000 року дійсно вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділені першої міської лікарні з 10.03.2000 року по 17.03.2000 року у зв'язку з компресійним переломом хребця, струс спинного мозку, деформаційний спондильоз поперекового відділу хребта.
Разом з тим, позивачка подарувала відповідачці будинок через чотири роки, а землю через дванадцять років, після даного лікування, при цьому інших належних та допустимих доказів про те, що позивачка хворіла на тяжку хворобу саме на момент вчинення правочинів суду не надано, а наявні в матеріалах справи довідки обласного медичного діагностичного центру свідчать тільки про те, що позивачка проходила діагностику, про те з них без висновку лікаря, не можливо зробити висновок про тяжкість хвороби, яка була діагностована.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.03.1997 року вбачається, що чоловік позивачки ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на сім та відповідно на п'ятнадцять років раніше укладених договорів дарування.
З довідки Валякузьмінської сільської ради від 29.05.2014 року вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно зареєстрована та проживає одна з 1997 року по даний час по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вказала на те, що вона є пенсіонеркою і отримує пенсію.
Таким чином, є безпідставним і доводи позовної заяви про те, що однією з підстав укладання вищевказаних договорів дарування була смерть годувальника.
Крім цього, слід зазначити, що крім вищевказаних договорів дарування від 04 лютого 2004 року та 27 грудня 2012 року, позивачка ОСОБА_1 16 липня 2012 року уклала договір дарування, яким подарувала земельну ділянку сільськогосподарського призначення ОСОБА_13 та ОСОБА_14, при цьому вказаний правочин не оспорюється.
У відповідності із ст. 60 ЦПК україни кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 215, 216, 233 , 717, 719, 720, 727, ЦК України, ст.ст. 60, 88, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_5 та приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсними - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: