"21" серпня 2014 р. м. Київ К/800/11636/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Кочан В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012р. у справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
У червні 2011 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Коровай» адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2010 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів з врахуванням пені в розмірі 9605,02 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2011р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012р., в задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною 5 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, зокрема, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Судами встановлено, що відповідач ТОВ «Коровай» є юридичною особою і використовує найману працю.
Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників становила 281 особу, серед яких 10 інвалідів, а кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 11 осіб.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що у 2010 році відповідачем виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», також відповідач інформував центр зайнятості про наявні вакантні місця для інвалідів, не відмовляв у прийнятті їх на роботу, а тому передбачені законом підстави стягнення адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Поряд з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що також підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів Форми №10-ПІ за 2010 рік. Крім того, відповідач належним чином не виконав свого обов'язку щомісячного інформування центру зайнятості про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення адміністративно - господарських санкцій з відповідача за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012р. у даній справі скасувати.
Задовольнити позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коровай" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 9477,22 грн та пеню у розмірі 127,80 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В. І. Ємельянова
В.М. Кочан