04 вересня 2014 рокусправа № 311/1758/13-а(2а/311/36/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року у справі № 311/1758/13-а (2а/311/36/2013) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними , зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області ( з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання дій відповідача при нарахуванні величин соціальної допомоги на догляд у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» неправомірними та такими, що не відповідають його статусу «Ветерана війни-інваліда війни 1 групи, пов'язаними з бойовими діями», який встановлений безтерміново, та зобов'язання службових осіб відповідача при нарахуванні величини соціальної допомоги на догляд застосовувати встановлений позивачу безстроковий статус «Ветерана війни -учасника війни-інваліда війни 1 групи, пов'язаними з бойовими діями» .
Встановити, що встановлений позивачу статус «Інвалід війни з дитинства, пов'язаного з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни» та відповідний правовий статус осіб, які безпосередньо брали участь у бойових діях у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, та отримали інвалідність , є рівнозначними в аспекті наявності у позивача прав ветерана війни-учасника війни, а також ветерана війни-інваліда 1 групи підгрупи «А», якому передбачена державна соціальна допомога у розмірі, встановленому для осіб, які приймали безпосередню участь у бойових діях та отримали відповідну інвалідність
Зобов'язати відповідача виплатити позивачу відшкодування моральної шкоди в розмірі місячного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у зв'язку з неправомірним нарахуванням позивачу державної соціальної допомоги на догляд без врахування його дійсного безстрокового статусу» Ветерана війни-учасника війни - інваліда війни 1 групи пов'язаними з бойовими діями..
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року в задоволенні позову - відмовлено.
Позивач на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно повідомлення Прокуратури Дніпропетровської області від 13.08.2014р. №05/2-2838-09 про вступ у справу, прокурор вступив у справу для захисту інтересів позивача.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, оскільки не було встановлено невірне нарахування величини соціальної допомоги на догляд.
Позивачем оскаржені дії відповідача та оскаржене рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що державна соціальна допомога на догляд була встановлена невірно (в інших розмірах).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи що позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області з 02 січня 2004 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з довідкою Запорізької обласної МСЕК від 28 липня 2003 року позивачу встановлена третя група інвалідності з дитинства , пов'язана з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни.
Матеріали справи містять копію Протоколу засідання комісії Василівського УПСЗН Запорізької області №100 від 28 липня 2003 року пов'язаного із встановленням статусу «учасника війни» ОСОБА_1 встановлено статус «Інвалід з дитинства, пов'язаного з бойовими діями у період Великої Вітчизняної Війни» (а.с.20).
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області та з 02 січня 2004 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обласною МСЕК №2 м. Запоріжжя 31 липня 2007 року ОСОБА_1 встановлено безстроково перша група інвалідності з дитинства, пов'язане з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни. Згідно Довідки до Акту огляду МСЕК ОСОБА_1 потребує стороннього догляду (а.с.24).
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», передбачено надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також державної соціальної допомоги на догляд.
Позивачу з 01.01.2008р. до пенсії була встановлена та виплачувалась державна соціальна допомога на догляд у розмірі визначеному п. 3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» яким було передбачено, що у 2008 році розмір державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», визначається виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір додаткової соціальної допомоги на догляд переглядався і збільшувався у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму.
В серпні 2012 року ОСОБА_1Я обласною МСЕК №2 м. Запоріжжя встановлено безстроково перша група інвалідності підгрупа «Б» з дитинства, пов'язане з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни.
В лютому 2013 року Енергодарською МСЕК Запорізької області позивачу встановлено безстроково перша група інвалідності підгрупа «А» з дитинства пов'язане з бойовими діями у період Великої Вітчизняної Війни.
Враховуючи отриману виписку із акту МСЕК, відповідачем відповідно до пп. 3 п.18 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 02 квітня 2005 року (із змінами)здійснений перерахунок такої допомоги, а саме відповідно до вказаної норми - інвалідам війни, віднесені до підгрупи «А» першої групи, які одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років, державна соціальна допомога на догляд встановлюється у розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.
Таким чином колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем державна соціальна допомога на догляд виплачується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо посилання позивача, що відповідач повинен встановити 100% прожиткового мінімуму такої допомоги, слід зазначити наступне.
Державна соціальна допомога на догляд встановлюється в таких розмірах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі 100% призначається відповідно до пп. 1 п.18 вказаного Порядку відповідній категорії, до якої позивач не належить.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачу державна соціальна допомога на догляд виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах апеляційної скарги правильність оскарженого судового рішення, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року у справі № 311/1758/13-а (2а/311/36/2013) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними , зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкод - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 08 вересня 2014року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак