21 серпня 2014 рокусправа № 808/6431/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №808/6431/13-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови №63 від 02.07.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 63 від 02.07.2013 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013р. позов було задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано того, що саме позивач як власник нерухомості повідомила відповідача під час перевірки про самочинне будівництво, та оскільки таке не введено в експлуатацію проте експлуатується, відповідачем вірно притягнуто позивача до відповідальності
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору купівлі-продажу, від 24 червня 2005р., є власницею кафе з літнім майданчиком літ.А, А' загальною площею 176 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
27 травня 2013р. відповідачем була проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на об'єкті: Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1, за результатами складено акт від 27.05.2013р.
В акті перевірки зазначено, що саме власник у 2008р. провела реконструкцію без дозволу.
21 червня 2013року було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 яким зафіксовано виявлене порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
21.06.2013 року позивачу було видано припис № 76, вимогою якого було припинити експлуатацію зазначеного об'єкта до прийняття його в експлуатацію в установленному законом порядку.
02.07.2013 року за результатами розгляду вищезазначеного протоколу було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51 615 грн.
Акт і протокол підписано позивачем без зауваження.(а.с. 68-78).
Відповідно копії технічного паспорту на вказаний об'єкт - кафе з літнім майданчиком літ.А, А' що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, БТІ у 2011р. зазначено про самочинне будівництво прибудов із зазначенням року побудови - 2009 (а.с. 100-103).
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 466, під будівельними роботами слід розуміти роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Виходячи з наведеного, приміщення в якому проведена реконструкція, будівництво підлягає прийняттю в експлуатацію.
Позивач не спростовувала під час перевірки факту самочинного будівництва, про що свідчить відсутність зауваження до акту перевірки, в якому таке зафіксовано, а також підтверджується тех..паспортом на нерухомість (кафе) будинок складений органом БТІ.
Крім того перевіркою встановлено та не спростовується позивачем, що проводиться експлуатація даного об'єкту - кафе після самовільної реконструкції.
Щодо посилання позивача на передачу в оренду третім особам такої нерухомості, слід зазначити, що належних доказів передання в оренду нерухомості третім особам - відсутні, оскільки поданий договір оренди від 31.05.2010р. втратив дію 31.12.2010р., актів прийому-передачі такого майна, відповідно до умов договору не надано (а.с. 38-40). Крім того, відповідно техпаспорту на нерухомість - кафе, самочинне будівництво здійснювалось у 2009р.
Додатково слід звернути увагу, що позивач володіє об'єктом громадського харчування - кафе, яке відвідують громадяни, а тому не може брати на себе таку відповідальність як експлуатація такого об'єкту без вводу в експлуатацію після самочинної реконструкції (будівництва).
З огляду на зазначене відповідач приймаючи оскаржену постанову діяв в межах повноважень та у відповідності із вимогами закону.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення про задоволення позову, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №808/6431/13-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови №63 від 02.07.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2014року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак