27 серпня 2014 р. Справа № 818/2174/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О., судді - Кравченко Є.Д., судді - Осіпової О.О.
за участю секретаря судового засідання - Кохан Т.І.,
представника відповідача - Сумцова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень,-
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Шосткинський завод хімічних реактивів», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об»єднаної державної податкової інспекції (відповідач 1), головного управління Міністерства доходів і зборі у Сумській області (відповідач 2), Державної фіскальної служби України (відповідач 3), в якому просить:
- скасувати рішення Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області № 0005251703, № 0005261703, № 0005271703, № 0005241703, № 0005281703 від 30.04.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- скасувати рішення головного управління Міндоходів у Сумській області № 883 8/10/18-28-10-03-05-22/147ск від 12.06.2014р. про результати розгляду скарги.
- скасувати рішення Державної фіскальної служби № 279/6/99-99-/0-0/-07-15 від 24.07.2014р. про залишення скарги без задоволення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем були отримані оскаржувані рішення Шосткинської ОДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно частини 10 пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Підприємство не погоджуючись з винесеними рішеннями оскаржило їх в адміністративному порядку до вищестоящих органів до Головного управління Міндоходів у Сумській області та до Міністерства доходів і зборів України.
Рішенням Головного управління Міндоходів Сумській області було залишено без змін рішення Шосткинської та збільшено суму, яка належить до сплати, у частині нарахування пені у розмірі 99,87 грн. визначену рішенням Шосткинської ОДПІ від 30 квітня 2014 року № 0005251703.
Позивач вважає, що зазначене рішення винесене всупереч нормам законодавства, оскільки до компетенції Головного управління Міндоходів у Сумській області не входить збільшення сум, які належить до сплати, у частині нарахування пені. Крім того, згідно пункту 13 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає неправомірним нарахування пені.
У відповідь на скаргу до вищестоящої інстанції, 29.07.2014 року позивач отримав лист Державної фіскальної служби України, яким рішення Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів та ГУ міндоходів у Сумській області залишено без змін, а скаргу товариства без розгляду.
Позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 67 від 01.03.2014р. «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» вищезгадане міністерство було ліквідоване. Оскаржувані рішення Шосткинської ОДПІ були винесені 30.04.2014 року, тобто після набрання законної сили Постанови Кабінету Міністрів України № 67 від 01.03.2014р. «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» (опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» №45 від 12.03.2014). Таким чином, позивач вважає, що рішення стосовно накладення фінансових санкцій на підприємство винесене не уповноваженими на те органом, який на момент винесення ним оскаржуваного рішення, вже був ліквідований.
Також позивач вважає, що жодною інстанцією міндоходів взагалі не були розглянуті скарги по суті викладених в ній питань, що призвело до недотримання законодавства, органом який виніс оскаржуване рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідачів в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у запереченнях (а.с. 27-38)
Заслухавши представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, (далі - Закон №2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною першою статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 розділу II Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 розділу III Закону №2464-VІ та підпункту 6 пункту 4.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 9 вересня 2013 року №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1622/24154, (далі - Інструкція) нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платником не пізніше 20 числа наступного місяця.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Інструкції, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Із заперечення відповідача 1 суд вбачає, що Шосткинською ОДПІ на підставі даних картки особового рахунка здійснено розрахунок фінансових санкцій і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску (а.с.12 - 16):
- за жовтень 2013 року на загальну суму 24655,81 грн. (штрафна санкція - 23507,31 грн., пеня - 1148,50 грн.) та прийнято рішення від 30 квітня 2014 року №0005241703 на цю суму;
- за листопад 2013 року на загальну суму 20402,19 грн. (штрафна санкція - 16209,68 грн., пеня - 4192,51 грн.) та прийнято рішення від 30 квітня 2014 року №0005251703 на цю суму;
- за грудень 2013 року на загальну суму 28090,58 грн. (штрафна санкція - 21093,94 грн., пеня - 6996,64 грн.) та прийнято рішення від 30 квітня 2014 року №0005261703 на цю суму;
- за січень 2014 року на загальну суму 22978,67 грн. (штрафна санкція - 17495,51 грн., пеня - 5483,16 грн.) та прийнято рішення від 30 квітня 2014 року №0005271703 на цю суму;
- за лютий 2014 року на загальну суму 23515,39 грн. (штрафна санкція - 18542,15 грн., пеня - 4973,24 грн.) та прийнято рішення від 30 квітня 2014 року №0005281703 на цю суму.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 3 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VІ), на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VI). Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з підпунктом 2 пункту 7.2 розділу VII Інструкції при накладенні штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та з нарахуванням пені. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платника. При застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до пункту 7.5 розділу VII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Суд зазначає, що позивач в позовній заяві жодним чином не спростовує факт несвоєчасної сплати єдиного внеску, а лише вказує на прийняття оскаржуваних ним рішень ліквідованим органом.
Проте, порядок державної реєстрації юридичної особи в т.ч. створеної шляхом перетворення визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно - правової форми, форми власності та підпорядкування.
Відповідно до п.2 ст.33 цього Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
На даний час запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області не внесений.
Крім того, Постанова КМУ №67 від 01.03.2014, на яку посилається позивач, втратила чинність у зв'язку прийняттям постанови КМУ №160 від 21.05.2014 "Про утворення Державної фіскальної служби», якою утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади реорганізувавши Міністерство доходів і зборів України шляхом перетворення. Процедура оформлення реорганізації Шосткинської ОДПІ шляхом перетворення на даний час не завершена.
Отже, виходячи з викладеного вище, суд вважає, що рішення Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області № 0005251703, № 0005261703, № 0005271703, № 0005241703, № 0005281703 від 30.04.2014 року є таким що відповідають нормам законодавства.
Також, судом встановлено, що підприємство не погоджуючись з винесеними рішеннями оскаржило їх в адміністративному порядку до вищестоящих органів до Головного Управління Міндоходів у Сумській області та до Міністерства доходів і зборів України.
Рішенням № 8838/10/18-28-10-03-05-22/147ск від 12.06.2014 р. Головного управління Міндоходів Сумській області було (а.с. 9-11):
- первинну скаргу залишено без задоволення, а рішення Шосткинської ОДПІ № 0005251703, № 0005261703 від, № 0005271703, № 0005241703, № 0005281703 без змін ;
- збільшено суму, яка належить до сплати, у частині нарахування пені у розмірі 99,87, визначену рішенням Шосткинської ОДПІ від 30 квітня 2014 року № 0005251703.
Щодо твердження позивача про неправомірність прийнятого ГУ Міндоходів у Сумській області рішення про результати розгляду скарги ПАТ «ШЗХР» від 12.06.2014 №8838/18-28-10-03-05-22/147ск, суд зазначає наступне.
Правові засади розгляду скарг платників податків на рішення про нарахування пені та накладення штрафу за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» регламентовані наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №452 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за №1593/24125, яким затверджений Порядок розгляду скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі Порядок).
Вказаний Порядок визначає процедуру та строки розгляду скарг платників податків. А також визначає порядок прийняття і оформлення рішень за результатами розглядом таких скарг.
Судом встановлено, що при розгляді скарги були взяті до уваги картки особових рахунків платника єдиного внеску, копії рішень про застосування штрафних санкцій і нарахування пені, розрахунків штрафних санкцій. При розгляді скарги було підтверджено, що позивач в порушення ч.8 ст.9 Закону допустив несвоєчасне перерахування до бюджету сум єдиного внеску, що тягне за собою накладення штрафу в порядку та розмірах визначених Законом.
Отже, ГУ Міндоходів у Сумській області при розгляді скарги діяла в межах чинного законодавства з дотримання Порядку та дослідженням всіх фактичних матеріалів, одержаних по скарзі позивача, при цьому перевіривши правильність визначення розміру застосованих штрафних санкцій, за результатами якого було встановлено, що Шосткинською ОДПІ неправильно був визначений розмір нарахованої пені визначений в рішенні від 30.04.14 №0005251703, а саме занижений на 99,87грн. В зв'язку з чим ГУ Міндоходів у Сумській області в рішенні про результати розгляду скарги вказало на збільшення суми пені на 99,87грн.
Посилання позивача на те, що такі дії ГУ Міндоходів у Сумській області не відповідають п.4.4 розділу 4 Порядку, суд вважає безпідставним.
Так, згідно п.4.6 розділу 4 Порядку, яким встановлено, що рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для скаржника, ніж рішення, яке оскаржується. У разі збільшення суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати раніше надіслані рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме рішення про нарахування пені, накладення штрафу. ГУ Міндоходів у Сумській області прийнято рішення про результати розгляду скарги в якому зазначені норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку з обґрунтуванням підстав відмови в задоволені скарги по суті заявлених в ній вимог та збільшення суми пені. Таким чином, матеріалами справи спростовуються твердження позивача, що ГУ Міндоходів у Сумській області скарга не була розглянута по суті.
Щодо твердження позивач про те що Міністерства доходів і зборів ліквідовано, відтак і ГУ Міндоходів у Сумській області не уповноважене було розглядати скаргу та приймати відповідне рішення, як ліквідований орган, судом встановлено, що на даний час запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи ГУ Міндоходів у Сумській області не внесений.
Враховуючи викладене суд вважає, що доводи викладені в позовній заяві не спростовують фактів з урахуванням яких прийняте рішення про результати розгляду скарги позивача, а тому підстави для її задоволення у відповідача 2 були відсутні.
Крім того, з матеріалів справи суд вбачає, що за результатами розгляду скарги позивача на зазначені вище рішення Шосткинської ОДПІ, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №279/6/99-99-10-01-07-15 від 24.07.2014 р., в якому зазначені норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими керувався відповідач 3 та обґрунтовані підстави відмови в задоволені скарги по суті заявлених в ній вимог (а.с. 7-8). Отже, матеріалами справи спростовуються твердження позивача, що ДФС України скарга не була розглянута по суті.
Таким чином, виходячи з викладеного вище суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, про скасування рішень № 0005251703, № 0005261703, № 0005271703, № 0005241703, № 0005281703 від 30.04.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; № 883 8/10/18-28-10-03-05-22/147ск від 12.06.2014р. про результати розгляду скарги; № 279/6/99-99-/0-0/-07-15 від 24.07.2014р. про залишення скарги без задоволення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 01.09.2014 року.
Суддя В.О. Павлічек
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко