12 листопада 2013 рокусправа № 2а-0870/3895/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - Ратієв Д.С.(дов. від 27.06.13)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року
у справі № 2а-0870/3895/11
за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000160802/1 від 15.05.2007, №0000180802/0 від 12.03.2007, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000200802/0 від 12.03.2007 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000190802/0 від 12.03.2007 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 680 грн. 00 коп.
Постановою господарського суду Запорізької області від 05.10.2007 заявлені позовні вимоги задоволено в повному обсязі (т.2 а. с.83-88).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 вищевказану постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог (т.2, а. с.118-120).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2011 касаційну скаргу позивача задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008, постанову господарського суду Запорізької області від 05.10.2007 в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000180802/0 від 12.03.2007 та № 0000180802/1 від 15.05.2007 скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а. с.174-179).
Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати такими, що зроблені на основі повно та всебічно досліджених обставин справи, а оскаржувані рішення судів в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0000180802/0 від 12.03.2007 та №0000180802/1 від 15.05.2007 не відповідають вимогам ст. 69, 159 КАС України.
Суд касаційної інстанції встановив, що судами попередніх інстанцій не досліджено відповідність періоду, за який податковим органом виявлено правопорушення, та періоду, за який донараховано податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, та не встановлено факту сплати такого податкового зобов'язання позивачем по відповідних періодах 2005 року, що має важливе значення для правильного вирішення даного спору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог у вказаній частині позивач посилається на те, що згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний період протягом року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору, а оскільки Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є річною податковою декларацією, то позивач не зобов'язаний надавати зазначений розрахунок в перебігу періоду з 31.03.2005 по 15.07.2005. Крім того, ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно пільг, зміни податків, зборів, механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Згідно ст.27 Бюджетного Кодексу України нормативні акти, які впливають на формування доходної чи видаткової частин бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та видаткової частин бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі № 2а-0870/3895/11 у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000180802/0 від 12.03.2007 та №0000180802/1 від 15.05.2007 відмовлено (т.2 а. с.214-217).
Постанову суду мотивовано відсутністю доказів фактичної сплати позивачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 рік.
Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.219), в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.07 № 0000180802/0.
Позивач вважає, що суд першої інстанції не врахував відсутності обов'язку товариства у наданні уточнюючих розрахунків за даних обставин та відсутністю обов'язку застосування нових ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з огляду на те, що з моменту подачі у січні 2005 року річної звітності на 2005 рік згідно приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно визначені позивачем суми вказаного податку є узгодженими.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проти задоволення апеляційної скарги заперечує (т.2, а. с.228-230), зазначаючи, що товариством не виконані вимоги ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України», в результаті чого занижено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 21963,33 грн.
Крім того, відповідачем надано клопотання про заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової службі правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, з доданням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, слід допустити заміну відповідача вказаним правонаступником.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08.07.2005 товариством подано до податкового органу розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 рік (т.1 а. с.134-140).
СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Запоріжстрансформатор» за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 26.02.2007 № 80/08-02/00213428 (т.1 а. с.10-27).
В акті перевірки зафіксовано, що під час визначення правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено, що товариством в порушення ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» в редакції, що набрала чинності з 31.03.2005, занижено податок за 2005 рік на загальну суму 21 963,33 грн., у т. ч. за 3 квартал 2005 року на суму 10 981,67 грн., за 4 квартал 2005 року на суму 10 981,66 грн., оскільки платником податку застосовано ставки до об'єкту оподаткування без врахування змін до зазначеного Закону, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-IV.
На підставі акту перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження, застосованої товариством, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000180802/0 від 12.03.2007 та № 0000180802/1 від 15.05.2007 про донарахування відповідно до п.п. «б» п.4.2.2 п.4.2 ст.4 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на суму 32 945 грн., у т. ч. 21 963,33 грн. - за основним платежем, 10 981,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного Закону (т.1, а. с.29, 48, відповідно).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Спір між сторонами виник з приводу визначеного податковим обов'язку позивача застосувати нові ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в 2005 році, а не з 01.01.2006, як вважає позивач.
Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, чинним на момент виникнення спірних відносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації.
25.03.2005 прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів" № 2505, розділом 12 якого внесено зміни до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 №1963-ХІІ, яким визначено платників податку, об'єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також встановлено пільги.
Законом № 2505 внесено зміни до ст.3 Закону № 1963-ХІІ стосовно ставок податку: з дня опублікування Закону № 2505 збільшено ставки податку на деякі види наземних та на всі водні транспортні засоби.
За приписами Указу Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та вступу їх в силу» від 10.06.97 № 503/97 газета «Урядовий кур'єр» є офіційним друкованим виданням і офіційно оприлюднений у вказаній газеті Закон вступає в силу з моменту друку (якщо законом не передбачено інше). Закон № 2505 надруковано в газеті «Урядовий кур'єр» 31.03.2005.
Отже, зміни щодо ставок вказаного податку діяли з 31.03.2005, що спростовує доводи позивача, що саме Закон № 2505 встановив строк початку нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 01.01.2006.
Позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на положення ч.8 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», згідно якої зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Проте, даний Закон № 2505 є чинним, його положення стосовно ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів неконституційними не визнані, отже є обов'язковим до виконання платниками даного податку.
Приписами п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних відносин) встановлено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, незалежно від фінансового становища останнього.
Згідно абз.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Позивачем всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України не надано суду доказів фактичної сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
З метою з'ясування всіх обставин по справі та дослідження належних доказів, враховуючи приписи Ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.05.2011 у дагій справі, суд першої інстанції зобов'язав позивача надати суду всі первинні платіжні документи в підтвердження сплати сум податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 рік.
Вимоги суду першої інстанції позивачем не виконані, що стало підставою для вирішення спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Ненадання витребуваних документів позивач пояснив знищенням банківських документів, які свідчили про сплату сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 та визнав, що таке знищення є порушенням Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 № 41 «Про затвердження Переліку типових документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за № 576/3016, згідно положень якого п.п.288 п.3.3 «Державна податкова політика» розділу 3 «Фінансування, кредитування, податкова політика» якого строк зберігання документів - банківських документів (акти, довідки, платіжні реєстри, доручення) про надходження усіх видів податків у державний бюджет становить три роки, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності донарахування відповідачем податку за 2005 рік на загальну суму 21 963,33 грн., у т. ч. за 3 квартал 2005 року на суму 10 981,67 грн., за 4 квартал 2005 року на суму 10 981,66 грн. згідно податкових повідомлень-рішень № 0000180802/0 від 12.03.2007 та № 0000180802/1 від 15.05.2007.
У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи наведену норму Закону № 2181-ІІІ колегія суддів також вважає правомірним застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 981,67 грн. (50 % від 21 963,33 грн.) на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі № 2а-0870/3895/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: О.В. Юхименко