про залишення позовної заяви без розгляду
12 вересня 2014 року Справа № 810/4649/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Колесові Г.В.;
за участю представника позивачки ОСОБА_1-ОСОБА_2 (довіреність від 21.07.2014 р. №2212);
відкривши судове засідання в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області
про визнання нечинним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
04.08.2014 р., до Київського окружного адміністративного суду звернулись із даним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до РС Вишгородського РУЮ про визнання нечинним та скасування рішення №13137682 від 19.05.2014 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень нерухомого майна, зобов'язання провести державну реєстрацію права власності.
Ухвалою суду від 04.08.2014 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 18.08.2014 р.
В призначений для розгляду справи час сторони, повідомлені належним чином про дату та місце судового засідання, не з'явилися. Через канцелярію суду засобами електронного зв'язку була подана телеграма від позивачки ОСОБА_1 про неможливість участі у розгляді справи. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку з неявкою сторін та представників сторін, справу відкладено на 03.09.2014 р.
03.09.2014 р., у судове засідання повторно не прибули позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, повідомлені судом належним чином про дату та місце розгляду справи, за відсутності інформації про причини неприбуття та заяв про розгляд справи без їх участі. Розгляд справи повторно відкладено на 12.09.2014 р.
У судове засідання 12.09.2014 р. позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчергове не з'явилися за наведених вище обставин.
Примаючи рішення у зв'язку із неявкою позивачів у судове засідання стосовно подальшого розгляду справи, суд виходив із такого: відповідно до ст.ст.40,49 КАСУ особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У разі неможливості прибути до суду з поважних причин - завчасно повідомити про це суд.
З метою дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду адміністративних справ та перешкоджання проявам зловживання процесуальними правами, враховуючи принципи рівності учасників судового процесу та диспозитивності, Кодекс адміністративного судочинства України, рівною мірою передбачає негативні наслідки для учасників судового процесу, як для відповідача, так і для позивача у разі їх неявки. Так, п.4 ч.1 ст. 128 КАСУ встановлено, що в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Щодо позивача, то згідно з п.4 ч 1. ст. 155 КАСУ суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд також звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі „Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, "що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, з урахуванням критеріїв, що визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади".
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може постатися у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі „Пономарьова проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши обставини неявки в судові засідання позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким було відомо про провадження у справі, у суду є підстави стверджувати про неналежне виконання ними своїх процесуальних обов'язків та зловживання правами, що виразилося у відсутності інтересу до поданої позовної заяви без повідомлення про це суду. Їх дії мають своїм наслідком затягування розгляду даної справи, яка не може бути вирішена по суті виниклого спору у встановлені законом строки.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивачів, змінами, внесеними Законом України „Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р., який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, суд приходить до висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви в частині вимог, заявлених позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без розгляду.
Керуючись статтями 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання нечинним рішення та забов'язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.