12 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3560/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Каховського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю,
встановив:
Каховський міськрайонний центр зайнятості (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення в сумі 13 769 грн. 66 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна з 22.05.13 по 22.02.14, отримувавши матеріальне забезпечення, 01.08.13 влаштувалась на роботу, про що центр зайнятості не повідомила, з обліку в центрі зайнятості не була знята, чим ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальноообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Заявлена сума до стягнення нарахована відповідачу за період з 01.08.13 по 22.02.14.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибула, ухвала про порушення провадження у справі та судова повістка була надіслана за місцем реєстрації ОСОБА_1, але повернута поштою з відміткою" за зазначеною адресою не проживає". Отже, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
З наявних у справі документів вбачається, що згідно заяви від 22.05.13 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Каховському міськрайонному центрі зайнятості в статусі безробітного. Відповідно до персональної картки № 211213052200006 та наданих позивачем довідок, ОСОБА_1 з 22.05.13 по 22.02.14 почала отримувати допомогу по безробіттю.
На підставі відповіді іноземного підприємства "СЖС Україна" від 20.05.14 № 1126, Каховським міськрайонним центром зайнятості проведено розслідування та встановлено, що ОСОБА_1 надавала послуги тальмана на умовах договору підряду з 01.08.13 по 31.08.13, що відображено в акті позивача № 84 від 10.07.14. Відповідно, Каховським міськрайонним центром зайнятості винесено наказ від 10.07.14 № 206-р про відшкодування коштів гр. ОСОБА_1
Згідно витягу з реєстру персональних карток від 10.07.14 позивач зазначив про виплату ОСОБА_1 за період з 01.08.13 по 22.02.14 13769 грн. 66 коп. допомоги по безробіттю, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з наступного.
Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття. В статті 1 даного Закону статус безробітного визначається як особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - це особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; соціальний захист у разі настання безробіття - це комплекс заходів, що передбачений загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та законодавством про зайнятість населення.
Згідно ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. Стаття 9 даного Закону передбачає, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується, зокрема, шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Даний статус надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідач ОСОБА_1 22.05.13 звернулась до Каховського міськрайонного центру зайнятості з відповідною заявою та з даної дати отримала статус безробітної та право на відповідні виплати.
Стаття 44 даного Закону визначає, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Згідно ст. 45 Закону реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
В даному випадку Каховським міськрайонним центром зайнятості було встановлено перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Іноземним підприємством "СЖС Україна" на час перебування останньої на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної. ОСОБА_1 не зверталась до центру зайнятості із вимогою про зняття її з обліку чи повідомлення про прийняття її на роботу. Таким чином, ОСОБА_1 не виконано вимоги п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", а саме не повідомлено орган виконавчої влади протягом трьох днів про працевлаштування.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі-Закон №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною 3 статті 36 Закону №1533-ІІІ визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пп.1 п.5.5 розд.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 (далі-Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами). Згідно з п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач ОСОБА_1 заперечення проти позову до суду не надала як і доказів повернення незаконно отриманих коштів.
Виходячи з вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Каховського міськрайонного центру зайнятості (пр. Ворошилова, 6, м. Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 22737592) суму незаконно виплаченого забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 13 769 грн. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень) 66 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 10.2.3