Харківський апеляційний адміністративний суд
26 серпня 2014 р.Справа № 820/11260/14
Головуючий 1 інстанції: Котеньов О.Г.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/11260/14
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Машинобудівник»
про стягнення заборгованості,-
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Машинобудівник» адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 10243,75 грн. та пені в розмірі 159,64 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.14 р. по справі № 820/11260/14 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.14 р. по справі № 820/11260/14 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.07 р., за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 8 осіб. Також, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб при нормативі для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.
На підприємстві у 2013 році з січня по червень середньооблікова кількість штатних працівників становила менше 8 осіб, що підтверджується наданими до суду копіями наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу, наказів (розпоряджень) про припинення трудового договору, наказів про затвердження штатного розпису, штатних розписів з 1 січня по 26.06.13 р., лише у червні у відповідача збільшилась середньооблікова кількість працівників - більше 8 осіб, а тому відповідач, виконуючи покладений на нього законом обов'язок щодо працевлаштування інвалідів, з наступного місяця подавав звіти за формою 3-ПН до відповідного центру зайнятості.
Таким чином, у відповідача було в наявності 1 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів у період з липня по грудень 2013 року. При цьому відповідач вказував 1 наявну вакансію для працевлаштування інвалідів, відповідно до наявних в матеріалах справи звітів про наявність вакансій, форми статистичної звітності №3-ПН затвердженої Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.05 р., за період з липня по грудень 2013 року, які відповідач надавав до Харківського міського центру зайнятості звіти щомісячно у вказаному періоді (копії звітів про наявність вакансій з відмітками прийняття центром зайнятості знаходяться в матеріалах справи).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв в межах, визначених законодавством України, а саме: своєчасно звітував до Харківського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у період, коли у нього виник такий обов'язок відповідно до вимог чинного законодавства, та не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні, доказів протилежного позивачем до суду не надано, а тому позовні вимоги необґрунтовані, підстави для їх задоволення відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В доводах апеляційної скарги позивач наполягає на тому, що саме на відповідача покладається обов'язок по створенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів. В ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
З Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вбачається, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст. 18 Закону, при цьому дана норма встановлює, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
В ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковим для підприємств є подання звітів до Центру зайнятості про наявність вакансій по формі 3-ПН. Як зазначалося вище, відповідач систематично подавав до Центру зайнятості звіти про наявність робочих місць для інвалідів та на підприємстві були створені відповідні робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Крім того, в ч. 11 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
В п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ № 70 від 31.01.07 р., передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів зазначає, що стягнення адміністративно-господарських санкцій передбачено за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», але матеріалами справи підтверджено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.14 р. по справі № 820/11260/14 прийнята з дотриманням норм матеріального права та з урахуванням приписів процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/11260/14 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/11260/14 за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Машинобудівник» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.