26 серпня 2014 р.Справа № 524/5226/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2014р. по справі № 524/5226/14-а за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просила визнати дії відповідача про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства протиправними; зобов'язати призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до абз. 4 п. 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити відповідне нарахування пенсії і виплатити суму заборгованості за період з ІНФОРМАЦІЯ_2.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2014 року по справі № 524/5226/14-а в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2014 року по справі № 524/5226/14-а, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Відповідач вважає, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2014 року по справі № 524/5226/14-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 01.03.1993 року визнана дитиною-інвалідом, про що свідчить додана копія медичного висновку від 01.03.1993 року (а.с. 7-9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виповнилося 50 років. Її трудовий стаж становить більш, ніж 15 років, що підтверджується копією трудової книжки, наявною в матеріалах справи (12-13).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Враховуючи дані положення і те, що ОСОБА_1 виховала дитину-інваліда й має стаж роботи понад 15 років, мала право вийти на пенсію у 2008 році.
У 2008 році, після досягнення 50-річного віку, ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду з проханням призначити дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства.
За результатами розгляду її звернень Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області направило листа № Ал-1729056/597 від 25.10.2013 року, зі змісту якого вбачається, що призначити їй дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, зможуть лише в випадку надання доказів того, що донька мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22.05.2005 року затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України № 1058.
Згідно п. 25 Порядку, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, Свідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період «значення допомоги, у разі якщо дитина визнана дитиною інвалідом після досягнення «стрічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Пунктом 37 Порядку встановлено: орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенси, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 4).
Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у встановленому порядку із відповідною заявою про призначення пенсії ані в суді першої ані в суді апеляційної інстанції не надано.
Що стосується посилання позивача на відмову № Ал-1729056/597 від 25.10.2013 року, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки зі змісту самого листа вбачається, що позивач зверталася не з відповідною заявою, а телефоном до Соціального контактного центру (а.с. 14).
Отже, з огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмовляючи позивачу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області в даному випадку діяло в межах наданих йому повноважень та відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2014р. по справі № 524/5226/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.