03 вересня 2014 року Справа № 5233/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Гінди О.М., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестпрод" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства "Вестпрод" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
31.01.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 03 січня 2013 року № 0000012205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 61 505,50 грн. (44 204,00 грн. за основним платежем та 17 301,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки побудований на припущеннях відповідача про нікчемність правочинів ПП «Вестпрод» з його контрагентами. Висновки податкового органу зроблені не на основі первинних документів, зауваження до оформлення яких в акті перевірки відсутні. Господарські операції підтверджуються договорами, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, наданими для перевірки. Зазначені документи в силу норм податкового законодавства дозволяють формувати податковий кредит. При цьому чинним законодавством не передбачено обв'язку покупця здійснювати контроль за веденням господарської діяльності продавця.
Крім того, вказує, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних не передбачені. Безпідставними в акті є посилання на відсутність актів про приймання продукції, сертифікатів. Ці документи вимагаються у випадку спорів щодо якості та кількості товару. Водночас, факт відмови з боку посадових осіб ПП «Вестпрод» в наданні копій документів для перевірки в акті перевірки не зафіксований.
Стверджувати про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, з підстав відсутності умов для ведення господарської діяльності в останніх відповідач немає, оскільки такі підстави не передбачені чинним законодавством.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову з підстав неправильного та неповного дослідження доказів і встановлення обставин у справі, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки щодо нікчемності правочинів укладених ПП «Вестпрод» із контрагентами інспектор робить не на основі документів первинного податкового та бухгалтерського обліку, а на основі інших актів перевірок контрагентів, якими встановлено, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, відсутності основних фондів, управлінського персоналу. Однак податковий орган не пояснює на основі яких документів, доказів ними зроблено такий висновок. Відсутнє будь-яке посилання на норми права, де вказано, що вказані обставини є підставою нікчемності правочинів.
Податковому органу під час здійснення перевірки надано, господарські договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні. При цьому Луцька ОДПІ не має будь-яких претензій щодо їх оформлення, тобто вони відповідають чинному законодавству.
Окремі висновки акту податкової перевірки суперечать одні одним, що відповідно до п.4 «Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010р. N 984 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N34/18772 є неприпустимим та грубим порушенням, яке свідчить про поверхневий та упереджений підхід перевіряючого, який не бажає встановлення істини. Зокрема, на сторінці «6» акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Вестпрод» №7407/22-5/34524128 інспектор констатує, що під час проведення перевірки ПП «Вестпрод» останнім не надано товарно-транспортні накладні по взаємовідносинах із ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси Інвест», ПП «Агробудснаб - 2» та ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс», однак в цьому ж акті перевірки на сторінці «15» сам же інспектор посилається на те, що йому під час перевірки все ж були надані товарно-транспортні накладні та перелічує їх, хоча частину свідомо пропускає та не вказує, доказом цього є заперечення на акт перевірки від 04.12.2012р., де в додатках вказані ТТН їх реквізити і вони були невід»ємною частиною заперечень.
Податковий орган зазначає, що ПП «Вестпрод» порушено п.1.4 ст.1, пп.7.2.6. п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України ПП «Вестпрод» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанси Інвест». ПП «Агробудснаб - 2» та ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс» на загальну суму 44204 грн., в т.ч. за: серпень 2010р. - 3200 грн.; листопад 2010р. - 16002 грн.; липень 2011 р. - 25002 грн.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановленому графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця перевіряти документи продавця з метою перевірки надходження та оприбуткування товару, що продається.
Згідно з п.200.19 ст.200 ПК України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним переліченим критеріям, одним з яких, відповідно до підпункту 200.19.7 пункту 200.19 статті 200 ПК України є відсутність податкового боргу у платника податків, що претендує на отримання бюджетного відшкодування.
Жодної вимоги щодо відсутності податкового боргу у контрагентів платника податків, що претендує на отримання бюджетного відшкодування, ПКУ не містить, адже законодавство України не передбачає відповідальності однієї особи (що у даному випадку проявлятиметься у незаконному позбавленні права на отримання бюджетного відшкодування) за протиправні дії іншої особи (в даному випадку - невиконання податкових зобов'язань).
ПКУ визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними (або підтвердженими податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ. В даному випадку податкові накладні надані під час перевірки і в інспектора щодо їх оформлення жодних зауважень чи порушень не має (не встановлено).
Діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
У п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Крім того, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Тому ми вважаємо, що наявні ТТН містять всі обов'язкові реквізити, дозволяють ідентифікувати господарську операцію та відповідальних осіб.
Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону про прибуток не дозволяється встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі. Вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку наведено у ст.139 ПК України. І тут відсутня інформація щодо ТТН. Установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
Окрім, Правил перевезення вантажів №363 від 14.10.1997р. дані правовідносини регулюються Законом України, від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт", зокрема в ст.48 вказано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Безпідставними є посилання в акті перевірки на відсутність акта про приймання продукції, сертифікатів, адже відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6 (далі Інструкція П-6), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-7 (далі Інструкція П-7).
Такий акт складається лише у випадку пошкодження, псування, невідповідності назви, ваги товару, виявлення нестачі продукції або її надлишку, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції (пункти 5, 16, 25 Інструкції П-6, пункт 16 Інструкції П-7). Підстав для складання актів при здійсненні вказаних господарських відносинах не було необхідності, адже у сторін відсутні претензії стосовно кількості, якості чи інших показників.
Перевіряючим інспектором в акті перевірки вказано, що йому не надано товарно- транспортні накладні по ПП «Агробудснаб-2», ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-Інвест», однак в період коли мала відбутись виїзна документальна перевірка (з 13 по 20 листопада 2012р.) не тільки їх не вимагав, а й не вимагав і будь-яких інших документів, однак іншу частину документів ним в акті було описано. Тобто інспектор діяв на власний розсуд, які документи зазначити в акті перевірки як надані, а які ні. Доказом цього є фактично сам акт перевірки, адже відповідно п.5.2 «Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010р. N 984 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N34/18772 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Відсутність в акті перевірки посилання про складання акту відмови в наданні документів додатково свідчить про упередженість інспектора, небажання встановлення істини та порушення ним покладених на нього обов'язків ст..21 Податкового кодексу України.
ПП «Вестпрод» надано такі документи до заперечення на акт перевірки та просило їх врахувати та надати їм належну оцінку в сукупності із іншими первинними документами описаними в акті перевірки та наданими підприємством на запит Луцької ОДПІ від 29.08.2012р.
Однак, незважаючи на відсутність в законодавстві обов'язку оформлення ТТН, ПП «Вестпрод» надано по господарській операції з ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-Інвест» ТТН №005352 від 07.06.2011р. та по господарських операціях з ПП «Агробудснаб-2», ТТН №0003536 від 13.11.2010р., ТТН №0003553 від 15.11.2010р., ТТН №0003556 від 16.11.2010р., інспектором вони враховані частково.
Що стосується нікчемності укладених правочинів ПП «Вестпрод» із ПП «Агробудснаб-2», ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-Інвест» то ПП «Вестпрод», то такі висновки податкового органу є необґрунтованими, т.я. інспектор в даному акті перевірки підтверджує, що за даний період в ПП «Вестпрод» та ПП «Агробудснаб-2», ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-Інвест» відбувались взаємовідносини на підставі договорів, при цьому в інспектора відсутні претензії щодо оформлення первинних документів.
Виписані податкові накладні відповідають вимогам закону, факт відвантаження товару підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які також відповідають вимогам закону.
Підстав стверджувати, що угоди нікчемні, або що вони порушують публічний порядок лише на підставі того, що в контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, основних фондів та таке інше є безпідставним та незаконним, адже це не передбачено, як підставу нікчемності правочину жодним нормативно - правовим документом.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Вестпрод» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест», ПП «Прем'єрпродукт-Львів», ПП «Агробудснаб-2» та ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс» за період з 2010 року по 2011 рік, про що складено акт від 26 листопада 2012 року №6490/22-5/34524128 та встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, фінансово-господарські операції між ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест», ПП «Агробудснаб-2» та ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс» та ПП «Вестпрод», мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону. Також встановлено порушення пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Вестпрод» занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами на загальну суму 44 204,00 грн., в тому числі: за серпень 2010 року на 3 200,00 грн.; за листопад 2010 року на 16 002,00 грн., за липень 2011 року на 25 002,00 грн.
За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки Луцькою ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Вестпрод» з питань, що становлять предмет заперечення від 05 грудня 2012 року. За наслідками цієї перевірки складено акт від 25 грудня 2012 року № 7407/22-5/34524128, яким податковий орган підтвердив висновки, викладені в акті перевірки від 26 листопада 2012 року № 6490/22-5/34524128 (не знайшли підтвердження лише висновки про заниження податку на прибуток).
На підставі акту перевірки від 25 грудня 2012 року №7407/22-5/34524128 Луцькою ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення від 03 січня 2013 року №0000012205.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, оскільки господарські відносини позивача носили безтоварний характер. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що поставка товару (ящиків м'ясо-молочних та картонних, стретч плівки палетної, піддонів для молочної продукції) від ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест», ПП «Агробудснаб-2» та ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс» відбулася і використання придбаного товару в господарські діяльності. Податковими перевірками встановлено, що у контрагентів позивача були відсутні необхідні умови для здійснення відповідних поставок, а тому факти реального здійснення задокументованих господарських операцій не знайшли підтвердження.
Так, у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року позивач до складу податкового кредиту включив суму ПДВ за виданою ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс» податковою накладною від 30 серпня 2010 року № 30.08 на суму 19 198,20 грн., в тому числі ПДВ 3299,70 грн. У податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року позивачем у складі податкового кредиту відображено ПДВ у сумі 16 001,66 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Агробудснаб-2», від 13 листопада 2010 року № 44 на загальну суму 37 250,00 грн. (ПДВ 6 208,33 грн.), від 15 листопада 20101 року № 58 на загальну суму 14 760,00 грн. (ПДВ 2 460,00 грн.), від 16 листопада 2010 року № 60 на загальну суму 44 000,00 грн. (ПДВ 7 333,33 грн.) - Також, у липні 2011 року позивач сформував податковий кредит у сумі 25 002,00 грн. за рахунок податкової накладної від 04 липня 2011 року № 7, виписаної ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-Інвест» на загальну суму 150 014,82 грн., з них ПДВ 25 002,47 грн.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний до 01 січня 2011 року, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону підставою для відповідальності платника податку є саме непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника. За загальним правилом несплата податку на додану вартість постачальниками товару (підрядниками при надані робіт, послуг) по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у бюджетному відшкодуванні зазначеного податку покупцю (замовнику), який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену разом із ціною товару (робіт, послуг). Проте у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій (фіктивність робіт, послуг) визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати постачальникам вартості товарів.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Наявність податкової накладної, виданої платником податку на вимогу покупця при умові заповнення усіх обов'язкових реквізитів, є необхідною, але не безумовною підставою для відображення ПДВ у складі податкового кредиту за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.
Необхідною умовою для включення ПДВ до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Так, з договору купівлі-продажу від 01 червня 2011 року № 15 укладеного між позивачем та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-інвест», слідує, що ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-інвест» зобов'язується поставити для ПП «Вестпрод» товар, а останній прийняти його та оплатити вартість відповідно до накладних. Товар поставляється транспортом та за рахунок покупця (а.с.29, том 1).
З податкової накладної від 07 червня 2011 року № 7 вбачається, що номенклатуру товару складають ящики картонні (4 545 штук) та ящики м'ясо-молочні (13 340 штук) загальною вартістю 150 014,82 грн. (ПДВ 25 002,47 грн.); також на товар виписано видаткову накладну від 07 червня 2011 року № РН-0000022 (а.с.39-41, том 1).
Оплата за товар позивачем постачальнику не здійснювалася; відповідно до протоколу зарахування зустрічних однорідних грошових вимог № 1 та № 2 від 20 та 21 липня 2011 року (а.с.35-36) за першим погашено вимоги на 72 900,00 грн., а за другим - 70 100,00 грн. Таким чином, залишок боргу перед ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-інвест» має становити 7 014,82 грн. 20 червня 2011 року укладено договір № 20/07 з додатком № 1 від 21 липня 2011 року переведення боргу, за умовами якого ПП «Вестпрод» зобов'язувалося сплатити вартість товарів у сумі 72 900,00 грн. та 70 100,00 грн. (143 000,00 грн.) замість ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс-інвест» новому кредитору - ПП «Росімпекс» (а.с.30-31, том 1). Як вбачається з акта перевірки від 26 листопада 2010 року № 6490/22-5/34524128, платіжними дорученнями від 16 вересня 2011 року №2035 позивач перерахував кошти у сумі 72 900,00 грн. на користь ПП «Росімпекс», а 20, 26, 30 вересня, 03, 05, 11 жовтня 2011 року ще 60 600,00 грн. - по 10 100,00 грн. за кожним платежем, та 13 жовтня 2011 року -9 500,00 грн. (а.с.62, том 1).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 листопада 2010 року № 01.11-10 укладеного між позивачем та ПП «Агробудснаб-2» , останній зобов'язувалося поставити ПП «Вестпрод» товар (зі складу постачальника транспортом покупця). На товар виписано податкову та податкові накладні від 13 листопада 2010 року № 44 на загальну суму 37 250,00 грн. (ПДВ 6 208,33 грн.), від 15 листопада 2010 року № 58 на суму 14 760,00 грн. (ПДВ 2 460,00 грн.), від 16 листопада 2010 року № 60 на суму 44 000,00 грн. (ПДВ 7 333,33 грн.) з номенклатурою стретч-плівка харчова і палетна, піддони для молочної продукції (а.с.43, 45, 46, 48-50, том 1). Документів, що підтверджують оплату товару під час перевірки не надано.
Актами від 30 червня 2010 року списано товар - ящик картонний та ящик м'ясо-молочний на суму 87 002,42 грн.; 24 грудня 2010 року - стретч-плівку (палетну і харчову) на суму 36 675,00 грн., 14 березня 2011 року - піддони молочні на суму 43 333,34 грн. (а.с.52-54, том 1).
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товарів, сертифікати (паспорти) якості під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 26 листопада 2012 року № 6490/22-5/34524128 не надані.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» якого визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявні в матеріалах справи документи не підтверджують факт передачі товару від продавця до покупця з огляду на встановлені податковими органами обставини.
З акту перевірки Ківерцівською МДПІ від 23 лютого 2012 року №148/2301/33919120 «Про результати документальної невиїзної перевірки «ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 червня 2010 року по 31 липня 2011 року» (а.с. 198-209, том 1), вбачається, що підприємство не надало документів для перевірки на письмовий запит податкового органу. За інформацією, отриманою від Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Луцького відділення екзаменаційно-реєстраційної роботи Управління Міністерства внутрішніх справ України, об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби за ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест» не зареєстровані. Протягом 2010-2011 року на підприємстві працювала одна особа (директор ОСОБА_2.).
Надані позивачем документи підписані від імені ОСОБА_2, який, як зазначено вище, заперечив факт підписання будь-яких документів бухгалтерського обліку (крім чекової книжки).
Можливість виконання поставки не підтверджено з огляду на асортимент, кількість товару, наявність складських та інших приміщень, трудового персоналу в ТзОВ "Фінансова компанія "Фінанс-Інвест".
Актом перевірки ДПІ в м.Чернівці від 04 квітня 2011 року № 855/23-2/37369079 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Агробудснаб-2» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року» встановлено відсутність у ПП «Агробудснаб-2» необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Загальна чисельність працюючих на підприємстві становить 1 особа (з 26 жовтня 2010 року) - директор ОСОБА_3 У періоді, що перевірявся, відкритих рахунків у банках ПП «Агробудснаб-2» не було. Декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік не подавалися.
З отриманих 15 січня 2011 року працівниками податкової міліції ДПІ у м. Чернівці пояснень встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в слідчому ізоляторі. 21 жовтня 2010 року ним видано довіреність на ім'я ОСОБА_4 щодо реєстрації ПП «Агробудснаб-2».
Складські приміщення та можливості для зберігання товару в ПП «Агробудснаб-2» відсутні. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від продавця ПП «Агробудснаб-2» до покупців з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень тощо.
ПП «Агробудснаб-2» видано ПП «Вестпрод» на поставлений товар (стретч плівка харчова і палетна, піддони для молочної продукції) податкові та видаткові накладні в листопаді 2010 року на загальну суму 96 010,00 грн., в тому числі ПДВ 16 001,66 грн. Згідно з товарно-транспортними накладними від 16 листопада 2010 року № 3556, від 15 листопада 2010 року № 3553 та від 13 листопад 2010 року № 3536 товар був перевезений ПП «Вестпрод» автомобілем марки DAF LDV 400НОМЕР_1 на адресу позивача. Однак, ці документи не можуть підтвердити факт реальної поставки.
Надання позивачем актів списання від 24 грудня 2010 року № СпТ-000068, від 30 червня 2011 року № СпТ-000095 та від 14 березня 2011 року №СпТ-000053 не підтверджує реалізацію товару. Також не надано доказів, які б підтверджували здійснення оплати за товар.
Актом від 03 березня 2011 року №726/2301/36685006 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року», проведеною ДПІ у м.Вінниця, також не підтверджено можливість здійснення господарської діяльності цим підприємством через відсутність основних фондів, трудових ресурсів, основних засобів (на праві власності чи орендованих). Посадові особи ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс» за місцезнаходженням підприємства відсутні. На підприємстві під час виїмки документів були відсутні первинні документи, бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, оборотно-сальдові відомості руху товарів, а тому задекларовані показники податкової звітності не підтверджені у встановленому порядку.
Факт поставки не підтверджено ні з боку постачальника (ТзОВ «Фінансова компанія «Соларіс»), ні з боку покупця (ПП «Вестпрод»).
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. За правилами пунктів 44.5, 44.6 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестпрод" - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року по справі №803/184/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.М.Гінда
А.Р.Курилець
Повний текст виготовлено 08.09.2014р.