28 серпня 2014 р. Справа № 876/11879/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет" до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови,-
встановив:
21.08.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» (надалі - ТОВ «Волхонтет») звернулось до суду із позовом до відповідача - Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (надалі - Другий відділ ДВС Тернопільського МУЮ) про скасування постанови про накладення штрафу від 01.08.2013 року у ВП №36873206.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.08.2013 року державним виконавцем другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову №36873206 про накладення на посадових осіб ТОВ «Волхонтет» штрафу у розмірі 680 грн. за повторне невиконання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №3/78/5022-1036/2012. Позивач вважає, що вказана постанова органу ДВС є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вищезазначене судове рішення не виконане не з вини посадових осіб ТОВ "Волхонтет».
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет" до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про стягнення штрафу від 01.08.2013 року - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на підставі наявних матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, було встановлено, що прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відбувалось у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», - оскільки в даному випадку, державним виконавцем, було встановлено факт повторного невиконання боржником рішення суду без причин, які могли бути визнані поважними.
Суд зазначив, що державний виконавець, на відміну від суду, не наділений повноваженнями надавати юридичну оцінку підставам невиконання судового рішення боржником, проте зобов'язаний належним чином відображати такі факти (шляхом складення відповідних актів), вчиняти необхідні дії для примусового виконання такого рішення та застосовувати визначені законом заходи впливу на боржника у разі невиконання судового рішення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зокрема зазначає, що ОСББ "Опільського - 5" відмовляється приймати на баланс будинок №5 по вул. Опільського у м. Тернополі у зв'язку з наданням ТОВ "Волхонтет" копії плану земельної ділянки, на якій розташований будинок. Проте, оригінал такого плану знаходиться у відділі земельних ресурсів Тернопільської міської ради, у зв'язку з чим підприємство не може його передати ОСББ.
Вказаний факт підтверджується копією акту державного виконавця від 05.04.2013р., копією акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс та поясненнями головного бухгалтера ТОВ "Волхонтет" Плотнікової Л. Р. від 29.07.2013р. (додаються). Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови, державному виконавцю було відомо про те, що його вимоги не виконано не з вини посадових осіб ТОВ "Волхонтет".
Апелянт наголошує на тому, що державному виконавцю та суду першої інстанції було відомо про те, що ОСББ "Опільського-5" могло та може самостійно отримати такий план земельної ділянки, звернувшись до відділу Земельних ресурсів Тернопільської міської ради та уклавши договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено будинок.
Також апелянт вказує, що при прийнятті ОСББ "Опільського - 5" рішення про передачу частини майнового комплексу з балансу на баланс, об'єднання порушило установлений порядок такої передачі, не повідомивши балансоутримувача (ТОВ "Волхонтет") про час та місце проведення загальних зборів членів ОСББ "Опільського - 5", на яких вирішувалося питання про передачу, не створило відповідної комісії та не надало необхідних документів для передачі будинку.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно з положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.02.2013 року у справі №3/78/5022-2012 (а.с.20-22) зобов'язано боржника - ТОВ «Волхонтет» передати на баланс стягувача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Опільського - 5» майно, що входить до складу житлового комплексу, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Опільського, 5 і складається з: житлової будівлі і нежитлових приміщень, всіх вбудованих, прибудованих приміщень, що не входять до складу допоміжних приміщень будинку, призначених для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців (співвласників квартир), а також - план земельної ділянки, технічний паспорт будинку та відповідну технічну документацію (інвентарну справу, акт прийняття будинку в експлуатацію, план зовнішніх мереж).
25.02.2013 року за вищезазначеним рішенням видано відповідний виконавчий лист.
05.03.2013 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36873206 - за вищенаведеним наказом Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року у справі №3/78/5022-2012.
Цією ж постановою встановлену боржнику строк для самостійної виконання рішення - до 12.03.2013 року.
11.03.2013 року до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ надійшов лист ТОВ «Волхонтет» з повідомленням про те, що стягувачем не створена відповідна комісія щодо прийняття на баланс майна, яка необхідна для виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №3/78/5022-2012 від 25.02.2013 року, та проханням продовжити строк для добровільного виконання судового рішення.
29.03.2013 року, після розгляду вказаного звернення боржника, державним виконавцем надіслано вимогу, якою ТОВ «Волхонтет» зобов'язано передати через уповноваженого представника на баланс ОСББ «Опільського - 5» майно, визначене у судовому рішенні, - у строк до 05.04.2013 року, а стягувачу ОСББ «Опільського- 5» виставлено вимогу у той же строк прийняти на баланс майно, що входить до складу житлового комплексу, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Опільського, 5.
А 11.04.2013 року боржнику та стягувачу державним виконавцем виставлено повторну вимогу щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №3/78/5022-2012 від 25.02.2013 року.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Разом з тим, як видно із наявних в матеріалах справи копій актів державного виконавця від 05.04.2013 року та від 11.04.2013 року, - вищезазначені вимоги державного виконавця в повному обсязі виконані не були, так, посадовими особами ТОВ «Волхонтет» надана уся документація, окрім плану земельної ділянки, однак, вказана документація через відсутність плану земельної ділянки - не була прийнята ОСББ «Опільського - 5».
Згідно довідки комунального-підприємства «Земельно-кадастрове бюро» №28 від 27.03.2013 року план земельної ділянки - знаходиться на етапі розробки.
11.04.2013 року державним виконавцем у відповідності до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» відібрано пояснення в уповноваженого представника ТОВ «Волхонтет» щодо причин невиконання наказу по справі №3/78/5022-2012 від 25.02.2013 року Господарського суду Тернопільської області.
Крім цього, 11.04.2013 року до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ надійшла заява від ОСББ «Опільського-5» з поясненнями причин неприйняття житлового комплексу, визначеного у судовому рішенні, у зв'язку з непередачею ТОВ «Волхонтет» плану земельної ділянки.
12.04.2013 року державним виконавцем у відповідності до положень статей 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на посадових осіб ТОВ «Волхонтет» у розмірі 340,00 грн., копія якої за вих. №19/12860/10 надіслана боржнику до виконання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Колегією суддів встановлено, що вищезазначена постанова державного виконавця від 12.04.2013 року про накладення штрафу на посадових осіб боржника, ТОВ «Волхонтент» у встановлений законом строк - не оскаржувалась. Таким чином, вказана постанова - є чинною, та нескасованою у визначеному законом порядку, відтак, - була обов'язковою для виконання та прийняття її до уваги державним виконавцем при вчиненні подальших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Окрім того, судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2013 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Волхонтет» про відстрочку виконання судового рішення у справі №3/78/5022-1036/2012.
У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Варто зазначити, що, постановляючи вищезазначену ухвалу від 29.04.2013 року, Господарський суд Тернопільської області дійшов висновку, що заява боржника - ТОВ «Волхонтет» про відстрочку виконання судового рішення (на підставі якого прийнято наказ по справі №3/78/5022-2012від 25.02.2013 року) - документально необґрунтована, оскільки доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду - боржником не надано.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що поважні підстави невиконання судового рішення у встановлені законом строки - відсутні.
Крім того, 22.07.2013 року державним виконавцем надіслано боржнику та стягувачу нову вимогу щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року №3/78/5022-2012 до 26.07.2013 року.
З наявної у матеріалах справи копії Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 26.07.2013 року видно, що ОСББ «Опільського- 5» відмовилось від підписання такого акту у зв'язку з ненаданням ТОВ «Волхонтент» плану земельної ділянки.
29.07.2013 року державним виконавцем відібрано пояснення в уповноваженої особи ТОВ «Волхонтет» щодо причин невиконання судового рішення, які є аналогічними поясненням, відібраним від посадових осіб боржника раніше, а саме, що ТОВ «Волхонтет» не ухиляється від виконання рішення суду та передає всю необхідну документацію по житловому будинку по вул.Опільського, 5, окрім оригіналу плану земельної ділянки, так як він знаходиться в Тернопільській міській раді.
30.07.2013 року до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ надійшла заява від стягувача - ОСББ «Опільського-5» про притягнення боржника - ТОВ «Волхонтент» до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
01.08.2013 року державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ, з посиланням на статті 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», винесено оскаржувану у даній справі постанову про накладення на посадових осіб ТОВ «Волхонтет» штрафу у подвійному розмірі: 680,00 грн., а вподальшому - надіслано до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області подання за вих.№19/30037/10 від 20.08.2013 року про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Волхонтент».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Так, згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Розділом VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкція №512/5), затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2013 року, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №489/20802, - визначено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Зокрема, згідно з пунктом 8.1. даної Інструкції №512/5 - виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону.
Так, відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»- після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленомустаттею 89 цього Закону.
Аналогічні положення щодо накладення на боржника штрафу відповідно до статті 89 Закону та застосування інших передбачених Законом заходів за невиконання боржником рішення - визначені і пунктом 8.2. Інструкції №512/5.
У відповідності до положень статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Тобто, чинним законодавством чітко визначено, що за повторне невиконання рішення суду на особу, яка є боржником у виконавчому провадженні, накладається штраф у подвійному розмірі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова державного виконавця від 12.04.2013 року про накладення на посадових осіб ТОВ «Волхонтет» штрафу у розмірі 340,00 грн. у встановлений законом строк - не оскаржувалась, та у визначеному законом порядку - не скасовувалась.
Як наслідок, вказана постанова від 12.04.2013 року є чинною, обов'язковою для виконання. Більше того, дана постанова - є обов'язковою для прийняття її до уваги державним виконавцем, як при вчиненні подальших дій, спрямованих на виконання судового рішення, так і при вирішенні питань, пов'язаних із подальшим прийняттям відповідних постанов.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, які підтверджені належними та допустимими доказами колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відбувалось у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в даному випадку, державним виконавцем, було встановлено факт повторного невиконання боржником рішення суду без причин, які могли бути визнані поважними.
Також суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що наведені у позовній заяві посилання позивача на неможливість виконання у встановлені строки наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2013 року у справі №3/78/5022-2012 - є аналогічними тим, які відображені в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2013 року, постановленій за наслідками розгляду питання про відстрочення виконання рішення у даній справі, та яким при постановленні даної ухвали надано відповідну юридичну оцінку.
Варто врахувати, що державний виконавець не наділений повноваженнями надавати юридичну оцінку підставам невиконання судового рішення боржником, проте зобов'язаний належним чином відображати такі факти (шляхом складення відповідних актів), вчиняти необхідні дії для примусового виконання такого рішення та застосовувати визначені законом заходи впливу на боржника у разі невиконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач приймаючи постанову про накладення штрафу від 01.08.2013 року у ВП №36873206 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 р. по справі № 819/2044/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик