28 серпня 2014 року Справа № 876/12547/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Сігма" до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
03.09.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Сігма» (надалі - ТзОВ «А-Сігма») звернулось до суду із адміністративним позовом до відповідача - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (надалі - Луцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року, по результатах якої складено акт № 27/05/15-2/33381333 від 13.05.2013 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: податкова накладна контрагента ТзОВ «А -Сігма» - ТзОВ «Ксібоне» за березень 2013 року не була зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних, що не дає права покупцю на включення вказаної суми до податкового кредиту.
Позивачем було подано у відповідності до норм ПК України додаток № 8 до декларації по ПДВ та заяву про відмову постачальника видати податкову накладну.
Таким чином встановлено розбіжність між даними перевірки та даними платника на суму 1150446,00 грн.
На підставі акту перевірки, 29.05.2013 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0006361502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1438058,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1150446,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 287612,00 грн.
Вказане податкове-повідомлення рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення.
Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем статті 201 ПК України помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Зокрема зазначає, що фактично господарська операція відбулася із даним контрагентом в березні 2013 року. На момент здійснення господарської операції свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Ксібоне» було анульоване рішенням Луцькою ОДПІ від 22.12.2012 року № 71. Однак, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року вказане рішення Луцької ОДПІ було зупинено, а постановою від 10.04.2013 року цього ж суду, яка набрала законної сили - скасоване.
Також позивач зазначає, що ним виконано вимоги ПК України, та подано скаргу на дії контрагента щодо не виписки ним податкової накладної, а не подача всіх додатків до неї не може свідчити про протиправність його дій.
Відтак, просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 29 травня 2013 року № 0006361502.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зокрема виходив з того, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі накладних є підставою для податкового органу для визначення грошових зобов'язань позивачу за виключенням випадку, коли покупцем подано скаргу на продавця форми № 8, що мало місце і в даному разі.
Також суд зазначив, що камеральною перевіркою згідно з пунктом 75.1.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що в повній мірі не дає зробити висновок про правомірність проведеної господарської операції та включення її декларації за березень 2013 року.
Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ та відображення їх у податковій декларації по операціях з придбання послуг у ТзОВ «Ксібоне», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що актом перевірки від 13.05.2013 року Луцькою ОДПІ встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму 1150446,00 гривень ПДВ по контрагенту ТзОВ «Ксібоне» за податковою накладною, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність такої реєстрації згідно з ПК України не дає права покупцю на включення вказаної суми до податкового кредиту.
Позивачем подано скаргу на такого платника, однак без підтверджуючих документів, що є порушенням статті 201 ПК України.
На підставі складеного акту Луцькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу на 1438058,00 гривень.
Апелянт також зазначає, що підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань є не анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Ксібоне», а відсутність реєстрації податкової накладної в реєстрі.
Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, ТзОВ «А-Сігма» подано декларацію по ПДВ за березень 2013 року із відповідними додатками до неї та розшифровками по контрагентах. У дану декларацію внесено суму 1150446,20 грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «Ксібоне» на підставі податкової накладної № 1 від 16.03.2013 року. До декларації долучено додаток № 8 із скаргою на відмову ТзОВ «Ксібоне» надати податкову накладну.
Луцькою ОДПІ щодо виявлених помилок у декларації проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року та складено відповідний акт № 2705/15-2/33381333 від 13.05.2013 року (а.с.7-9).
В акті перевірки зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Ксібоне» на 1150446,00 гривень, оскільки податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі накладних.
Податковим органом констатовано порушення ТзОВ «А-Сігма» пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки до заяви позивачем не долучено документів, які засвідчують факт отримання товарів та послуг, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підставі акту перевірки, 29.05.2013 року Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006361502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1438058,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1150446,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 287612,00 грн.
Позивач не погодившись з таким рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Міністерства доходів і зборів України від 01.08.2013 року скарги ТзОВ «А-Сігма» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Так, Актом від 13.05.2013 р. № 2705/15-2/33381333 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ» ТзОВ «А-Сігма» встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму 1 150 446,20грн. ПДВ по контрагенту ТзОВ «Ксібоне» за податковою накладною, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обов'язок такої реєстрації визначено Кодексом.
Так, п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Щодо посилань позивача на рішення судів по ТзОВ «Ксібоне», колегія суддів вважає їх такими, що не впливають на вирішення даної справи, оскільки зупинення дії рішення Луцької ОДПІ про анулювання свідоцтва платника ПДВ не є свідченням того, що таке свідоцтво платника набуло статусу відновленого.
Відповідно до наказу МФУ від 07.11.2011 р. № 1394 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено лише процедуру відновлення реєстрації платника ПДВ, а не зупинення дії такого рішення.
Так, згідно п.п. 5.6.1 Наказу, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження.
П.п. 5.6.2 Наказу визначено, що у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Колегією суддів встановлено, що жодних заяв з боку контрагента позивача щодо перереєстрації не подавалось.
Разом з тим, Вищий адміністративний суд України постановою від 21.08.2013 № К/9991/80168/12 визначив, що чинним законодавством передбачена можливість перевірки покупцем наявності реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Якщо позивач не скористався таким правом, то взяв на себе ризик негативних наслідків своєї бездіяльності, зокрема, таких як неможливість документально підтвердити право на податковий кредит.
Також Кодексом визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Аналогічні вимоги містяться також у Наказі МФУ від 01.11.2011 № 1379 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N1333/20071 (п. 7).
Щодо тверджень позивача про те, що ПК України не передбачено відповідальності за неповне подання документів із Додатком № 8, то це спростовується приписами статті 201 Кодексу - до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, а також тим, що підставою для висновків акту перевірки та прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення є не факт відсутності документів, а відсутність зареєстрованої належним чином податкової накладної в Реєстрі.
Відповідно, є безпідставними посилання позивача не відсутність запитів перевіряючого під час проведення перевірки про надання документів, адже подання Додатку № 8 до декларації із копіями необхідних документів є правом самого платника податків. Таким чином, якщо позивач не скористався таким правом, то у нього відсутні законні підстави на формування податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Ксібоне».
Також, твердження позивача про неуважність бухгалтера не спростовують виявлених порушень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, суд апеляційної інстанції оцінив наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та прийшов до висновку, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0006361502 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. по справі № 803/1866/13-а - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Сігма" до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик