Харківський апеляційний адміністративний суд
02 вересня 2014 р.Справа № 820/13160/14
Головуючий 1 інстанції: Заічко О.В.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ГУ ДМС України в Харківській області щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку; зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 його посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - громадянин Вєтнаму ОСОБА_1, рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області на підставі висновку від 21.04.04 р. та Закону України «Про імміграцію» був документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії ХР номер 10633 від 21.04.04 р.. В посвідці відображене місце реєстрації позивача (а.с. 9). Також судом першої інстанції з'ясовано, що 25.02.14 р. позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вулиця Римарська, 24), щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку (а.с. 8). Листом № 04/9129 від 28.05.14 р. ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено позивача про відмову у обміні його бланку посвідки на постійне проживання в Україні, мотивувавши це відсутністю у відповідача особистої справи громадянина СРВ ОСОБА_1, у зв'язку із тим, що у березні 2011 року особова справа № 160731 про залишення на постійне проживання в Україні була вилучена на підставі постанови слідчого управління ГУМВС України в Харківській області про здійснення виїмки, співробітниками УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області, яка на момент звернення ОСОБА_1 - не повернута. Наведені обставини на думку відповідача унеможливлюють вирішення питання по суті, зазначивши, що розглядатиметься питання щодо обміну посвідки на постійне проживання після повернення вилученої особової справи (а.с. 16).
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що ГУ ДМС в Харківській області в своєму листі №04/9129 від 28.05.14 р. жодних підстав, визначених законодавством не зазначило, а тому відповідач зобов'язаний був обміняти посвідку на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1.
Колегія суддів зазначає,що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України «Про імміграцію».
Так, відповідно до ст. 1 вищенаведеного Закону визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання. Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України «Про імміграцію», посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні, а відповідно до ст. 3 цього Закону, правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1983 від 26.12.02 р. затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень. Згідно п. 19 зазначеного Порядку рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття.
Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов'язані протягом періоду дії дозволу звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.
При цьому заявник повинен особисто звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання хоч би один раз - для подання заяви про надання дозволу на імміграцію чи для отримання посвідки (у тому разі коли із поважних причин він не зміг подати заяву про надання дозволу на імміграцію особисто).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.12 р. № 251 внесено зміни до постанови КМУ № 1983 від 26.12.02 р., якою, зокрема, затверджено Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання; технічний опис бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання та зобов'язано Державну міграційну службу забезпечити з 15.05.12 р. оформлення і видачу посвідок на постійне проживання та посвідок на тимчасове проживання відповідно до Порядку. Державну міграційну службу і Міністерство фінансів зобов'язано забезпечити виготовлення бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання. Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно ст. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку (п. 16 Порядку).
Пунктом 12 Порядку визначено, що посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні). Пунктом 17 вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.
Дослідивши зміст прийнятого відповідачем за наслідком звернення позивача рішення, колегія суддів дійшла висновку, що суб'єктом владних повноважень не наведено жодних правових підстав, з якими законодавцем визначено перелік законних підстав для прийняття рішення про відмову проведення обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, а наведені ним в обґрунтування обставини є пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень, яка пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу несе негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому, як вбачається із заяви громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 наданої до ГУ ДМС України в Харківський області позивачем були надані до своєї заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки, а відмовлено йому було з інших підстав.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що позивачем дотримано процедуру для здійснення обміну бланку посвідки, у зв'язку із досягненням 45-річного віку, в разі непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо), будь - яких зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем не наведено, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем була допущена протиправна бездіяльність при розгляді заяви позивача щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні.
Наведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. по справі № 820/13160/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.