27 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-1058/12/1470
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю представника позивача Кудрявцева М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Племзавод Шляховий» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (треті особи Веселинівська міжрайонна Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби) про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
У лютому 2012 року відкрите акціонерне товариство «Племзавод Шляховий» (далі ВАТ «Племзавод Шляховий») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними дій по прийняттю Рішення від 13 липня 2010 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та скасування рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
В обґрунтування позову зазначалось, що 01 травня 2009 року ВАТ «Племзавод Шляховий» було зареєстровано як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Веселинівською міжрайонною Державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (далі Веселинівська МДПІ Миколаївської області ДПС) проведено перевірку ВАТ «Племзавод Шляховий» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 06 грудня 2011 року за № 226-2301/00854891, в якому зазначено, що рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 липня 2010 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ ВАТ «Племзавод Шляховий», у зв'язку з відсутністю платника податку за місцем реєстрації. На думку позивача, вищезазначене рішення прийняте відповідачем з порушенням податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позовні вимоги ВАТ «Племзавод Шляховий» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії відповідача щодо прийняття Рішення від 13 липня 2010 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Скасовано рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 липня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ВАТ «Племзавод Шляховий».
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме положення п. п. «е» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а також ч. 1 ст. 18 та ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що 01 травня 2009 року ВАТ «Племзавод Шляховий» було зареєстровано як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 липня 2010 року за № 7013 анульовано свідоцтво платника ПДВ ВАТ «Племзавод Шляховий» у зв'язку з відсутністю платника податку за місцем реєстрації.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Печерському районі м. Києва порушено вимоги Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979, а саме не здійснено передбачені порядком дії, що передують внесенню відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись на можна.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначався статтею 9 чинного на той час Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. п. «е» п. 9.8 названої статті Закону реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як встановлено матеріалами справи, 12 жовтня 2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відомості про відсутність ВАТ «Племзавод Шляховий» за місцем реєстрації (а. с. 157).
Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 липня 2010 року за № 7013 анульовано свідоцтво платника ПДВ ВАТ «Племзавод Шляховий» у зв'язку з відсутністю платника податку за місцем реєстрації.
На момент прийняття названого рішення податковим органом, тобто станом на 13 липня 2010 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містився запис про відсутність ВАТ «Племзавод Шляховий» за місцем реєстрації, що відповідно до наведених вище положень п. п. «е» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» надавало податковому органу право анулювати реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Подальше внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14 липня 2010 року запису про підтвердження відомостей про юридичну особу (ВАТ «Племзавод Шляховий»), не може бути підставою для скасування рішення податкового органу, прийнятого на підставі інформації, що містилась у названому реєстрі на день прийняття цього рішення.
Апеляційний суд також враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначався Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429), яким не передбачалася необхідність перевірки податковим органом правомірності внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за підставою, визначеною п. п. «е» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979, порушує положення ст. 58 Конституції України щодо неможливості зворотної дії в часі нормативно-правових актів.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити відкритому акціонерному товариству «Племзавод Шляховий» у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 01 вересня 2014 року.
Головуючий:
Судді: