28 серпня 2014 року Справа № 61985/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника позивача Цибак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року в справі за позовом військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги,
У вересні 2009 року військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Сокальському районі № 1/177 від 15.07.2009 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та постановити рішення, яким задовольнити позов.
Посилається на те, що військовою частиною НОМЕР_1 в повному обсязі сплачений податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006, 2007, 2008, та І-ІІ квартали 2009 року. Тому податкова вимога відповідача про сплату податкового боргу є протиправною та підлягає скасуванню.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що ДПІ в Сокальському районі направило на адресу військової частини НОМЕР_1 ДПС України першу податкову вимогу № 1/177 від 15.07.2009 року про сплату податкової заборгованості в сумі 6144, 42 грн. (податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкова вимога про сплату податкової заборгованості є правомірною та надіслана платнику податків відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з огляду на наступне.
Правовідносини з приводу сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на час їх виникнення регулювалися Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно до ст.1 якого платниками даного виду податку є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно матеріалів справи, зокрема, поданих позивачем розрахунків податку, сума податкового зобов'язання є узгодженою. Дана обставина не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до платіжних доручень, які долучені до справи, доводів позовної заяви, узгоджені позивачем суми податку сплачувались ним в міру надходження фінансування від головного розпорядника бюджетних коштів - адміністрації Державної прикордонної служби України, у тому числі з пропуском встановленого законом строку.
Згідно п.1.3 ст.1 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону, податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону).
Враховуючи вищевказані норми закону, податковий орган, надсилаючи позивачу першу податкову вимогу діяв в межах повноважень та відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки сума податкового боргу є узгодженою. Податкова вимога була направлена позивачу з метою його повідомити про обов'язок щодо сплати податку, який настав в силу узгодження податкового зобов'язання.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність направлення податковим органом військовій частині 2418 першої податкової вимоги № 1/177 від 15.07.2009 року.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року в справі № 2а-5688/09/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський