Харківський апеляційний адміністративний суд
28 серпня 2014 р.Справа № 540/839/14-а
Головуючий 1 інстанції: Кравець С.В.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Машівському районі Полтавської області на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Машівському районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовом, в якому просив: визнати нечинним Рішення № 8 з призначення пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області від 02.06.14 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років; визнати за ОСОБА_1 право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15.05.14 р., та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.
Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а позовні вимоги задоволено частково: визнане нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області № 8 від 02.06.14 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.05.14 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням управління Пенсійного фонду України в Машівському районі № 8 від 02.06.14 р. відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку відсутністю підтвердженого в установленому законом порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказане рішення мотивовано тим, щ архівну довідку № 179/1/5501 від 24.04.14 р. про період виконуваних робіт заявником з 23.06.86 р. по 28.07.86 р. неможливо взяти до уваги, оскільки в ній відсутні відомості про дні виїзду в зону відчуження, а с. Оране Іванківського району Київської області віднесене до зони гарантованого добровільного відселення і є місцем дислокації військової частини. Також не відображені виїзди в зону відчуження і у військовому квитку. Згідно довідки № 147/14 від 26.05.14 р. Комунального закладу Машівський районний трудовий архів, первинні документи про кратність оплати праці в зоні відчуження відсутні, що підтверджено актом зустрічної перевірки № 34 від 28.05.14 р. (а.с. 14-16).
Також суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що з наданого позивачем паспорту серії НОМЕР_1 виданого Машівським РВ УМВС України в Полтавській області у грудні 1999 року вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг 50-річного віку. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 позивач з 24.06.86 р. по 28.07.86 р. виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що засвідчено підписом та печаткою командира ВЧ НОМЕР_3 (а.с. 9), а 01.06.93 р. позивачу видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, категорії 2 (а.с. 6). З копії трудової книжки позивача вбачається, що в період з жовтня 1985 року по грудень 1986 він працював водієм 3 класу в Машівській райсільгосптехніці (а.с. 13-14).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції, представник відповідача заперечував проти позову зокрема з тих підстав, що при перевірці нарахованої позивачу у червні-липні 1986 року заробітної плати не виявлено документів про виплату її у кратному розмірі. Разом з тим, з довідки № 51 від 15.06.93 р. Машівського РТП вбачається, що підприємством, на якому працював позивач, останньому за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобиль з 24.06.86 р. по 28.07.86 р. по відомості № 4 від 23.08.86 р. Книга № 3 виплачена заробітна плата в розмірі 293,38 крб., з урахуванням коефіцієнта 3 на підставі Постанови Ради Міністрів У PCP та Укрпрофради від 10.06.86 р. № 207-7. (а.с.21). Виплата зарплати у такому розмірі ОСОБА_1 підтверджена довідкою цього ж підприємства № 45 від 06.04.98 р., але без посилання на виплату у кратному розмірі (а.с.20). При перевірці цих відомостей відповідачем встановлено, що згідно довідки № 147/147 від 26.05.14 р. Машівського районного трудового архіву, позивачу у червні 1986 року «Машівською райсільгосптехнікою» виплачено 122,86 крб., а у липні 1986 року - 239,07 крб. (а.с. 46), при цьому розбіжностей не виявлено, що підтверджується актом № 34 від 28.05.14 р. (а.с. 48-51).
Згідно архівної довідки № 179/01/5501 від 24.04.14 р. Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, по архівним документам ВЧ № 22457 встановлено, що ОСОБА_1 з 23.06.86 р. по 28.07.86 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але виїзди та дози опромінення не відображені. Місце дислокації військової частини с. Оране, Накази командира про виїзди на роботи в зони ЧАЕС знищені по причині великої зараженості (а.с. 22).
На підставі наведеного, судом першої інстанції зроблений висновок, що досліджених доказів та наданих суду документів, суд приймає за основу довідку № 51 від 15.06.93 р. Машівського РТП, з підтвердженням виплати позивачу заробітної плати у кратному розмірі, яка завірена УПСЗН Машівської РДА, оскільки ще у 1993 році вона слугувала підставою для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також суд першої інстанції зазначив, що той факт, що документи про виїзди позивача на роботи в зону ЧАЕС знищені по причині великої зараженості, не свідчить про те, що позивач не виїжджав у зону відчуження та не може бути підставою для відмови в позові.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його участь у ліквідації підтверджується також військовим квитком та архівною довідкою № 739/02-03, а також довідкою про виплату за цей період заробітної плати у кратному розмірі, вказані докази дають підстави вважати, що позивач у червні-липні 1986 року працював у зоні відчуження, а тому рішення відповідача № 8 від 02.06.14 р. про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надана до управління довідка, в якій відображений період роботи, що підтверджує факт роботи безпосередньо в зоні відчуження, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Відповідно ч. 3 ст. 65 вказаного Закону посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Згідно ст. 15 цього Закону довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів зазначає, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи згідно ст. 65 Закону за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Зазначені посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.
Відповідно ст. 9 вищенаведеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а в ст. 10 зазначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 р. на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно п. 2 ст. 14 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.86 р. - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. - не менше 5 календарних днів; у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження (в т.ч. особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Згідно п. 3 постанови КМУ N 501 від 25.08.92 р. «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а потім і п. 3 постанови КМУ N 51 від 20.01.97 р. «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.86 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.86 р. до 31.12.86 р. - не менше 5, а у 87 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору серія А; при цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 - 1987 роках 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 01.06.93 р.
Відповідно ст. 55 зазначеного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, згідно ч. 3 ст. 55 Закону призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, має загальний стаж роботи більше 15 років, досяг віку 50 років, що з урахуванням зменшення пенсійного віку, може надаватись пенсія. Згідно підп. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях N 122 від 09.03.88 р., або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначені період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Колегія суддів зазначає, що надання інших документів при зверненні за призначенням пенсії з вище зазначених підстав законодавством не передбачено. При цьому згідно п. 38 Порядку - орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно абз. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями. Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф. 122, затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 122 від 09.03.88 р., що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. У разі неможливості подання довідки за формою ф. 122 для призначення пенсії на пільгових умовах надаються інші (первині) документи передбачені постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.05 р., що підтверджують період роботи в зоні відчуження, зокрема, довідки військової установи або довідки архівної установи.
В п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.93 р., встановлено, що підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Колегія суддів зазначає, що факт приймання позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 23.06.86 р. по 28.07.86 р. підтверджується наявними в матеріалах справи довідками, а незбереження первинних документів та відомостей стосовно приймання позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначений період (при наявності відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) не може слугувати підставою для обмеження пенсійних прав позивача.
Вищевказані обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.
Зважаючи на те, що постанова Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Машівському районі Полтавської області на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014р. по справі № 540/839/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Машівському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.