03 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2А-1522/5191/11
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Погрібний С.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2014 року про задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області (далі - заявник, старший державний виконавець) звернувся до суду із поданням, в якому просив суд змінити спосіб і порядок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі № 2-а-1522/5191/11, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ, боржник, відповідач) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 14604,41 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2014 року подання - задоволено.
Суд змінив спосіб і порядок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі № 2-а-1522/5191/11, шляхом стягнення з ГУПФУ на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахунку пенсії за період з 16 лютого 2011 року по 31 грудня 2013 року, в сумі 14604,41 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ГУПФУ звернулося з апеляційною скаргою.
Апелянт, оскаржуючи ухвалу суду посилався на те, що вона винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому просить її скасувати та постановити нову, про відмову в задоволенні заяви.
У відповідності до ч.1 п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Задовольняючи подання старшого державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що існують обставини, які роблять виконання рішення суду неможливим, оскільки боржником лише нараховано позивачу пенсію за рішенням суду, однак фактично не виплачено, у зв'язку із відсутністю фінансування.
Старший державний виконавець позбавлений засобів для примусового виконання постанови, а запропонований спосіб виконання постанови шляхом стягнення, відповідає встановленим обставинам справи, спрямований на захист порушених конституційних прав стягувача, не змінює змісту зобов'язання, а тому відповідно до ст.263 КАС України є всі підстави для задоволення подання.
Вирішуючи вимоги державного виконавця, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим помилково задовольнив подання та змінив порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення вказаних коштів.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року. Зобов'язано ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 16 лютого 2011 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року (а.с.86-87).
За приписами п.2 ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року та наведених процесуальних норм дають підстави для висновку про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин, заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття вказаної постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст.198, ст.223 КАС України).
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, ч.1 ст.263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду апеляційної інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду апеляційної інстанції.
Аналіз оскаржуваної ухвали суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Таким чином, колегія суддів вважає подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду безпідставною, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2014 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню на підставі ст.202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова