22 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/803/13-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу представника відповідача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом Білгород-Дністровської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб,-
29.01.2013 року Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС звернулася до окружного суду із позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 238 805 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки підприємства відповідача, яка була проведена в межах повноважень, на адресу останнього було винесено податкове повідомлення-рішення №0001081701 від 23.07.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 238805 грн., правомірність якого була встановлена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. (по справі №1570/4666/2012), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р. Однак, відповідач, в добровільному порядку до цього часу вищевказане грошове зобов'язання так і не сплатив.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року адміністративний позов Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 в дохід державного бюджету заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 238 805 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник відповідача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 21.03.2013р. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року, прийняти нове рішення, яким відмовити податковому органу у задоволенні усіх його позовних вимог в повному обсязі.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 29.03.2000р., як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та взятий на податковий облік в Білгород-Дністровській ОДПІ.
В червні 2012 року, на підставі ст.ст.77,82 ПК України, відповідно до Наказу №266 від 11.06.2012р., направлення від 12.06.2012р №452/1701, працівниками Білгород-Дністровської ОДПІ була проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р.
За результатами вказаної перевірки складено акт №1468/17-01/НОМЕР_1 від 11.07.2012р., у висновках якого зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст.11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»; ст.ст.1,4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»; п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України; п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; ст.13, п.п.2, 4 ст.14 розділу IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» (з урахуванням положень п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), у результаті чого, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у загальній сумі 191044 грн., у т.ч.: за 2009р. - у сумі 6464 грн., 2010р. - у сумі 74468 грн., 2011р. - у сумі 110112 грн.
В подальшому, на підставі вищевказаного акту перевірки від 11.07.2012р. уповноваженою особою Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012року №0001081701 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 238805 грн., з яких 191044 грн. - основний платіж, 47761грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Разом з тим, визначена вказаним рішенням від 23.02.2012р. №0001081701 спірна сума фінансових санкцій - 238 805 грн., яку пред'явлено до стягнення з відповідача по даній справі, фактично була предметом розгляду адміністративної справи №1570/4666/2012.
Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. (по справі №1570/4666/2012), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р., було відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської ОДПІ про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23.02.2012р. №0001081701 у розмірі 238805 грн. Т.б. рішення суду по цій справі набрало законної сили.
Таким чином, рішення ОДПІ від 23.02.2012року №0001081701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 238805 грн. до цього часу є чинним та підлягає виконанню відповідачем.
Однак, оскільки відповідач, в добровільному порядку вищевказане грошове зобов'язання не сплатив, податний орган звернувся до суду із зданим позовом про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов податкового органу, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч.1 ст.72 КАС України, виходив з того, що рішення податкового органу від 23.02.2012р. №0001081701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на підставі якого ОДПІ просить стягнути з відповідача суму заборгованості, є чинним і не виконаним відповідачем, в зв'язку із чим, є усі законні підстави для її стягнення в судовому порядку.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Як слідує з приписів ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, судовою колегією з матеріалів справи достовірно встановлено, що рішення податкового органу про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій від 23.02.2012р. №0001081701, на підставі якого ОДПІ в даному позові просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 238 805 грн. до цього часу є діючим (чинним), оскільки не було скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. (по справі №1570/4666/2012), яка в подальшому була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р., т.б. яка, набрала законної сили.
Відповідно до вимог ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Аналогічні положення містяться і в ч.ч.2,3 ст.14 КАС України, відповідно до яких, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, в зв'язку з зазначеними обставинами, на думку апеляційного суду, у позивача на даний час є усі законні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 238 805 грн., що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.
Що ж стосується тверджень відповідача щодо подачі ним касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року (по справі №1570/4666/2012), то даний факт на цей час ніяким чином на вирішення даної справи не впливає, оскільки на час розгляду даної справи як судом 1-ї так і 2-ї інстанцій, рішень про скасування або зупинення виконання судових рішень (по справі №1570/4666/2012), які оскаржуються відповідачем, Вищим адміністративним судом України не прийнято.
До того ж, суд звертає увагу й на те, згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко