Ухвала від 20.08.2014 по справі 2а-1670/5034/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

20 серпня 2014 року м. Київ В/800/3712/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Блажівської Н.Є., Костенка М.І., Островича С.Е., Федорова М.О.,

перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 № К/9991/74439/11

у справі № 2а-1670/5034/11

за позовом Приватного підприємства "Інтера"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Державної податкової інспекції про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 № К/9991/74439/11.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 № К/9991/74439/11 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

На підтвердження зазначеного відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.10.2014 К/800/31092/13, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Судовим рішенням, на яке посилається заявник, справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

Перевіривши дотримання заявником положень ст.ст. 237-239 2 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для задоволення заяви про допуск справи до провадження у Верховному Суді України відсутні.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у полтавській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 № К/9991/74439/11 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Блажівська Н.Є.

Костенко М.І.

Острович С.Е.

Федоров М.О.

Попередній документ
40480015
Наступний документ
40480019
Інформація про рішення:
№ рішення: 40480016
№ справи: 2а-1670/5034/11
Дата рішення: 20.08.2014
Дата публікації: 17.09.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)