11 вересня 2014 року м. Київ В/800/4160/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Іваненко Я.Л.,
Бутенка В.І.,
Ємельянової В.І.,
Кочана В.М.,
Ліпського Д.В.,
перевіривши заяву Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу,
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька звернулось до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року.
Статтею 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог,колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 01 липня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, виходила з того, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, як пенсіонер за віком, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У заяві на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається, зокрема, на постанови Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року, від 14 січня 2014 року, від 19 грудня 2013 року, від 19 грудня 2013 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року.
Так, в постановах Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року, від 19 грудня 2013 року, від 19 грудня 2013 року та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, колегії суддів дійшли висновку, що фізичні особи-підприємці, яким призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В постанові Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що позивач не є пенсіонером за віком, оскільки йому призначено пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1, а тому є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не звільняється від його сплати.
Враховуючи те, що із вказаних судових рішень суду касаційної інстанції вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, яке призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме, ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для допуску справи до провадження, колегія суддів допускає до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу, в порядку перегляду по цій справі ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
В.І. Бутенко
В.І. Ємельянова
В.М. Кочан
Д.В. Ліпський