"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/11963/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року
у справі №825/4025/13-а
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Державної фінансової інспекції України
про визнання дій протиправними та вимоги нечинною, -
В жовтні 2013 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України, яким просила визнати протиправними дії посадових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України, а саме внесення до акту ревізії від 30.04.2010 року №08-21/17 завідомо безпідставних та невірних відомостей щодо здійснення господарської діяльності військовою частиною НОМЕР_1 протягом 2007-2009 років, визнання вимоги Головного управління контрольно-ревізійного управління України № 08-14/1138 від 10.06.2010 року нечинною в зв'язку із спростуванням висновків акту ревізії від 30.04.2010 року № 08-21/17, в частині встановлення постановою слідчого Чернігівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Магдалина А.В. факту нанесення збитків загальному фонду Державного бюджету України на суму 5935486,79 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013року у справі №825/4025/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Державної фінансової інспекції України в частині визнання вимоги нечинною, повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами на підставі п.5 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.
При постановленні ухвал суди першої та апеляційної інстанцій виходили з тієї обставини, що в провадженні адміністративного суду є справа №2а-4285/10/2570 про спір в частині позовних вимог між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав щодо скасування неправомірної письмової вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України №08-14/1138 від 10.06.2010 року. Зазначена справа розглянута Чернігівським окружним адміністративним судом, Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України.
Не погоджуючись з ухвалами судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані вище судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в жовтні 2013 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом до Державної фінансової інспекції України.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує наявність підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України.
За нормою частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На виконання вказаних вище норм процесуального права, судом першої інстанції досліджена позовна заява Військової частини НОМЕР_1 . Судом встановлені підстави для повернення позивачу позовної заяви.
Порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України при перегляді ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі №825/4025/13-а судом другої інстанції не встановлено.
Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на законність та обґрунтованість оскаржених ухвал судів попередніх інстанцій.
В касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 наголошує, що предмет і підстави спору у даній адміністративній справі та адміністративній справі №2а-4285/10/2570 є різними.
Звертаючись з позовом у справі, яка розглядається, позивач в якості підстави посилається на висновки експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 19/15-127 від 19.10.2012 та матеріали кримінальної справи 12-411010, якими спростовується нанесення будь-яких збитків загальному фонду Державного бюджету України, зазначених в акті Головного контрольно-ревізійного управління України від 30.04.2010 № 0821/17.
З ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-4285/10/2570, вбачається, що 21.08.2012 року представник Військової частини НОМЕР_1 ради звернувся у суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010року. Підставою для перегляду згаданого рішення суду вказує обставину перерахування 989 247,70грн., які надійшли до загального фонду державного бюджету (відповідно до висновку судового експерта відділу економічних експертиз Державного науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та постанови про закриття кримінальної справи 12-411010, порушеної за фактом перевищення військовими службовими особами Збройних сил України службових повноважень під час відчуження військового майна).
Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає тотожними підстави для пред'явлення позову у даній адміністративній справі та справі №2а-4285/10/2570.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративними судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі №825/4025/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: