"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/10286/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Дігтярівського професійного аграрного ліцею
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014року
у справі №2а/2570/3362/2012
за позовом Дігтярівського професійного аграрного ліцею
до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування вимог,-
В жовтні 2012 року Дігтярівський професійний аграрний ліцей (далі по тексту Аграрний ліцей) звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі по тексту ДФІ), яким просив визнати протиправними та скасувати вимоги «Про усунення виявлених порушень та недоліків» від 05.10.2012 року №25-03-18-14/8160, що пред'явлені Аграрному ліцею за результатами проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.09.2007 року по 31.12.2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі №2а/2570/3362/2012 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014року у справі №2а/2570/3362/2012 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості позивачем своїх вимог, оскільки при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності на підставі звернення правоохоронного органу, контролюючий орган не позбавлено можливості реалізації визначеного пунктом 7 частини першої статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу і Україні» права направляти за результатами проведених ревізій загальнообов'язкові для виконання вимоги керівництву підконтрольних установ з метою усунення виявлених порушень законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд або продовження розгляду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДФІ в період з 28.08.2012 року по 10.09.2012 року проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Аграрного ліцею за період з 01.09.2007 року по 31.12.2011 року.
Ревізія проведена відповідно до постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.08.2012 року та постанови, винесеної старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Чернігівській області Львової І.О. від 23.08.2012 року про призначення додаткової позапланової документальної ревізії по порушеній кримінальній справі від 24.01.2012 року №78/01179, листа СУ УМВС України від 23.08.2012 № 5/1169.
В ході проведення перевірки виявлені порушення Аграрним ліцеєм фінансової дисципліни та складений акт №25-03-21/017 від 17.09.2012 року. Згідно акту позивачем, всупереч видам діяльності, затверджених Статутом, впродовж 2009-2011 років службовим автотранспортом здійснювалось безоплатне надання транспортних послуг з перевезення учнів додому та до навчального закладу, чим порушені вимоги підпункту 2 п.7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №38, підпункту 2 п. 6 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796, в результаті чого Аграрним ліцеєм недоотримано належних доходів на загальну суму 45 776,71 грн. Також встановлені факти не відображення операцій по отриманню бензину замовника та його використанню впродовж 2009-2011 років по рахунках бухгалтерського обліку в облікових регістрах, чим порушені вимоги ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, якими передбачено відображення доходів та витрат в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення методом суцільною і безперервного документування.
З метою повного усунення виявлених ревізією порушень ДФІ пред'явлено позивачу вимогу від 05.10.2012 року №25-03-18-14/8160, пунктами 2,3 якої останнього зобов'язано відобразити дебіторську заборгованість за належними доходами від надання транспортних послуг по перевезенню учнів додому та в зворотному напрямку та вжити вичерпних заходів по забезпеченню надходження власних доходів від зазначеної діяльності в сумі 45 776,71 грн.; в подальшому, в разі отримання благодійної допомоги, відображати фінансово-господарські операції щодо її отримання та використання по бухгалтерському обліку відповідно до норм діючого законодавства з відповідним внесенням змін до кошторису доходів та витрат за спеціальним фондом бюджет.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року N 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до пункту 48 вказаного вище Порядку, проведення інспектування, передбачено, що у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів. Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених за порушеними кримінальними справами) правоохоронні органи повідомляють контролюючому органу протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення.
Пунктом 5.4. Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року N 346/1025/685/53 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за N 1166/13040, визначено, що у випадку проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу встановлений обов'язок контролюючого органу при передачі ревізійних матеріалів в листі до органу, який запитував інспектування, зазначити, які заходи для усунення порушень законодавства та відшкодування матеріальної шкоди (збитків) вжито контролюючим органом та керівництвом об'єкта контролю.
Таким чином, при проведенні ревізії на підставі звернення правоохоронного органу, контролюючий орган не позбавлений можливості реалізації визначеного пунктом 7 частини першої статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу і Україні» права направляти за результатами проведених ревізій загальнообов'язкові для виконання вимоги керівництву підконтрольних установ з метою усунення виявлених порушень законодавства, порядку ефективного використання коштів і майна, належного державі чи територіальним громадам, забезпечення чого є метою діяльності цих органів згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу і Україні».
Отже, правова позиція апеляційного адміністративного суду стосовно наявності права ДФІ направити вимогу про усунення порушень законодавства, є обґрунтованою та сумнівів не викликає.
Разом з тим, в касаційній скарзі Аграрний ліцей звертає увагу Вищого адміністративного суду України на не дослідження судами обґрунтованості висновків ревізії, проведеної ДФІ, документального підтвердження виявлених порушень, встановлення реально заподіяної шкоди тощо.
Колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що позивач, звертаючись з позовом до суду, заперечував проти вчинення ним правопорушень та обґрунтовував це нормами матеріального права. Натомість, суди не досліджували наявність або відсутність фактичної сторони вчинення Аграрним ліцеєм порушень фінансової дисципліни, з мотивувальних частин судових рішень цього не вбачається, що свідчить про неповне дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні підстави для прийняття рішення у цій справі.
Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунуто судом касаційної інстанції, вказані вище судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Дігтярівського професійного аграрного ліцею - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014року у справі №2а/2570/3362/2012 - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: