"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/59514/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Рецебуринський Ю.Й., Штульман І.В.,
секретар судового засідання - Василенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо Транс» до Київської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Клайт» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2013 року ТОВ «Кіо Транс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування оформленого протоколом №11 рішення конкурсного комітету від 28.02.2013р. в частині визнання переможцем конкурсу на об'єкті №14 ТОВ «Клайт», зобов'язання Київської обласної державної адміністрації організувати перерахунок балів перевізнику-претенденту ТОВ «Кіо Транс» на об'єкті конкурсу №14 з урахуванням не допуску ТОВ «Клайт» до участі в конкурсі на цей об'єкт.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013р., позовні вимоги задоволено.
З такими рішеннями судів не погодилась третя особа - ТОВ «Клайт», подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Позивач у своїх запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про автомобільний транспорт» до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які, серед іншого, подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.
Судами встановлено, що 07.08.2012р. відбувся конкурс на визначення автомобільних перевізників у Київській області.
Рішенням конкурсного комітету згідно протоколу №5 від 16.08.2012р., введене в дію розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації №47 від 07.02.2013р., переможцем конкурсу на автобусному маршруті №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» визнано ПАТ «Північтранс», перевізник ТОВ «Клайт» посів друге місце, а ТОВ «Кіо Транс» - третє.
В подальшому, на підставі подання прокуратури Київської області від 30.01.2013р. переглянуто результати проведеного 07.08.2012р. конкурсу внаслідок чого рішенням конкурсного комітету, згідно протоколу №11 від 28.02.2013р., ПАТ «Північтранс» до участі в конкурсі не допущено, переможчем конкурсу на автобусному маршруті №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» визнано ТОВ «Клайт», а ТОВ «Кіо Транс» посіло друге місце.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що третьою особою надано недостовірну інформацію чим порушено умови конкурсу, оскільки запропоновано автобуси іншого класу ніж визначено умовами конкурсу, запропонований рухомий склад повторюється на чотирьох інших об'єктах конкурсу, а на два із поданих на конкурс автобуси анульовано ліцензійні картки.
Суд апеляційної інстанції, крім того, мотивував своє рішення тим, що кількість медичних працівників, які здійснюють щоденний огляд водіїв, та кількість автобусів, які належать третій особі на праві власності або на умовах лізингу, менші ніж зазначено в анкеті на участь в конкурсі.
Поряд з тим, в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами обох інстанцій не враховано та не досліджено в сукупності з іншими доказами, які є у справі, заперечення третьої особи щодо дотримання ним умов конкурсу та безпідставності вимог позивача.
Так, в частині зазначення в анкеті на участь у конкурсі автобусів іншої категорії та класу ніж визначено умовами конкурсу третя особа стверджує про дотримання таких умов конкурсу і при цьому посилається на дані заводу виробника, долучаючи до матеріалів справи відповідні сертифікати з додатками, яким судами не дано оцінку.
В частині повторення запропонованого на конкурс рухомого складу третя особа посилається на дотримання вимог закону, а судами в цій частині не враховано положення пункту 34 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (затв. постановою КМ України від 03.12.2008р. №1081) за правилами якого допускається повторення рухомого складу за умови зазначення у заяві пріоритетності об'єктів конкурсу, що і було зроблено позивачем при подачі заяви (т.2 а.с.117 зв.).
В частині подання на конкурс автобусів реєстраційний номер АВ1297ВК та АН1338НВ, ліцензійні картки яких анульовано, третя особа стверджує про їх чинність на час проведення конкурсу 07.08.2012р., посилаючись при цьому на дані Укртрансінспекції (т.1 а.с.29, т.2 а.с.136-138), яким судами не дано оцінку.
В частині відповідності зазначеної в анкеті на участь в конкурсі кількості медичних працівників, які здійснюють щоденний огляд водіїв, третя особа стверджує про достовірність такої інформації, посилаючись при цьому на довідки ДП «Українського медичного центру безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій», яким судами не дано оцінку.
В частині відповідності зазначеної в анкеті на участь в конкурсі кількості належних на праві власності або на умовах лізингу автобусів третя особа також посилається на достовірність, станом на час проведення 07.08.2012р. конкурсу, такої інформації посилаючись при цьому на долучені до матеріалів справи договори лізингу, яким судами не дано оцінку.
Крім того, прийняття судом рішення про перерахунок балів позивачу за правилами пункту 13 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування призведе до визнання його переможем конкурсу.
В той же час, після скасування рішення від 28.02.2013р. в частині визнання переможцем конкурсу ТОВ «Клайт» відновило свою дію рішення від 16.08.2012р., відповідно до якого, за умови недопуску до конкурсу ТОВ «Північтранс», ТОВ «Клайт» фактично також являється переможцем конкурсу як претендент який набрав більшу кількість балів.
Крім того, досліджуючи питання дотримання третьою особою умов конкурсу суди не врахували, що фактично конкурс відбувся 07.08.2012р. і його результати оформлено рішенням конкурсного комітету від 16.08.2012р., а рішення від 28.02.2013р. носить формальний характер, оскільки прийняте на виконання подання прокуратури Київської області від 30.01.2013р. і фактично без проведення самого конкурсу з дотриманням вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Крім того, судами не з'ясовано коли саме позивач дізнався про порушення відповідачем своїх прав та інтересів та не вирішено питання дотримання ним передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду, на що позивач посилався в обгрунтування позовної заяви.
Такі порушення норм процесуального права щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Клайт" задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман