"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/9870/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)
Суддів: Черпіцької Л.Т., Мороз Л.Л.
При секретарі: Зубенко Д.В.,
За участю представника позивача - Сотник О.В., представника відповідача - Новицького М.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у адміністративній справі за позовом Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2013 року Приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" звернулось до суду з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати дії відповідача незаконними, визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 3/12-162-13 від 27.08.2013 року № 191-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасувано у повному обсязі рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 3/12-162-13 від 27.08.2013 року № 191-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким накладено на Приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" (код ЄДРПОУ 25465639), штраф у розмірі 68000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої на апеляційної інстанцій, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оскаржило їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушенями судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.09.2012 року за № 13-01/511 Головою Антимонопольного комітету України надано доручення Головам територіальних відділень (крім Київського та Севастопольського міських територіальних відділень Комітету) щодо дослідження стану конкуренції на ринках послуг сертифікованих зернових складів.
Відповідно до доручення від 17.09.2012 року № 13-01/511 та службової записки від 13.09.2012 року № 126-01/178 Головам територіальних відділень Антимонопольного комітету України надано "Перелік питань до поклажодавців зерна, які необхідно з'ясувати при дослідженні ринків послуг сертифікованих зернових складів".
16.04.2013 року у зв'язку з дослідженням ринків послуг сертифікованих зернових складів Харківської області, Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесено та направлено Приватно - орендному підприємству "Русь Єдина" вимогу № 02-26/3-1874/37 про надання інформації в строк до 07.05.2013 року. У відповідь на зазначену вимогу, позивач звернувся до відповідача листом № 37 від 29.04.2013 року, в якому просив вказати конкретні підстави направлення вимоги та надати роз'яснення з неоднозначних питань.
5.05.2013 року Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надано відповідь, в якій зазначено, що підставою направлення вимоги позивачу є проведення дослідження ринків послуг сертифікованих зернових складів Харківської області та здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Строк надання відповіді на вимогу подовжено до 24.05.2013 року.
Листом № 43 від 01.06.2013 року позивач просив надати роз'яснення з перелічених питань, викладених у вимозі № 02-26/3-1874/37 від 16.04.2013 року.
У відповіді Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02-26/3-2602 від 06.06.2013 року стосовно надання роз'яснень з незрозумілих питань заявнику повідомлено, що як у листі від 29.04.2013 року № 37, так і у листі від 01.06.2013 року № 43 висловлено лише думку про некоректність та передчасність надання відповідей на певні питання, викладені у вимозі, та про те, що визначення наявності або відсутності відносин контролю між суб'єктами господарювання є повноваженнями відділення. В чому саме підприємству не зрозумілі зазначені ним питання у наведених листах не вказано. Інформація, що запитується у вимозі, потрібна для виконання доручення Антимонопольного комітету України, подовжено строк відповіді на вимогу до 21.06.2013 року.
Листом № 45 від 20.06.2013 року позивач повідомив, що в співпраці з сертифікованими зерновими складами не має негативного досвіду роботи, в договорах відсутні дискримінаційні пункти, пункти про сплату вартості зберігання зерна в подвійному, чи інших розмірах, а також відсутні інші проблемні питання, що виникають в господарській діяльності при зберіганні зерна.
04.07.2013 року за № 185-рк Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження про початок розгляду справи №3/12-162-13 за ознаками порушення, передбаченого п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання інформації в неповному обсязі.
08.08.2013 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято та 09.08.2013 року надіслано на адресу позивача подання про попередні висновки у справі № 3/12-162-13.
У подальшому адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 191-к від 27.08.2013 року у справі № 3/12-162-13, згідно з яким позивач, не надавши інформацію на вимогу голови Відділення у встановлений ним строк, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому відповідно до абзацу 4 частини другої та частини шостої статті 52 вказаного Закону за вказане порушення на позивача накладений штраф у розмірі 68 000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив переважно з того, що при витребуванні у позивача відповідної інформації відділення АМК діяло поза межами повноважень, наданих йому чинним законодавством, тому у нього були відсутні правові підстави для притягнення Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Відповідно до приписів Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 N 32-р, у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції відділення АКУ має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
За це порушення статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено накладення штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.
Отже, зважаючи на положення вищезазначених норм чинного законодавства, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" відповідну інформацію, необхідну для дослідження ринку сертифікованих зернових складів, а позивач у свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.
Враховуючи, що Приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" на законну вимогу Відділення АКУ № 02-26/3-1874/37 витребувану для дослідження ринків інформацію в повному обсязі у визначений строк не надав, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оспорюваного у цій справі рішення відповідача та накладення на позивача штрафних санкцій.
Враховуючи зазначене, доводи касаційної скарги підтверджуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають частковому скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 3/12-162-13 від 27.08.2013 року № 191-к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - відмовити. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: