"03" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/41809/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Лосєва А.М., Степашка О.І.
розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011 по справі №2а-12506/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009 №0009752305.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва 11.07.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.08.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Феодосії АРК проведено перевірку господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» - магазину, розташованого за адресою: місто Феодосія, бульвар Старшинова, 12-Б, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків та товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 30.11.2009 №1146/26/54/23/35200139.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме неоприбуткування готівкових коштів у день їх надходження в книзі обліку розрахункових операцій від 17.01.2009 №2654006805р/1 згідно Z-звітом від 29.11.2009 №0044 на загальну суму 1290,00грн.
За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009 №0009752305, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6450,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивачем оприбуткована готівка у сумі 1290,00грн. за 29.11.2009, що підтверджується фіскальними звітним чеком, який був підклеєний до відповідного розділу книги обліку розрахункових операцій, а застосування штрафних санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є неможливим, оскільки адміністративного-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність
Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини щодо невиконання позивачем вищезазначених вимог, застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин не було прийнято законів, сфера дії яких би охоплювала відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, тому висновок судів попередніх інстанції про незаконність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є помилковим.
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009 №0009752305 є необґрунтованим.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011 по справі №2а-12506/10/2670 скасувати.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ А.М. Лосєв
__________________ О.І. Степашко