04.09.2014 м. Київ К/800/20017/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Іваненко Я.Л. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28.11.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У вересні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення надміру отриманої пенсії в розмірі 3 337,09 грн.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.11.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області задоволено частково, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28.11.2013р. скасовано, провадження у справі закрито.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що вирішення наведеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а його розгляд повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області з посиланням на порушення норм матеріального права, допущених судами першої та апеляційної інстанцій, просить судові рішення скасувати і задовольнити позовні вимоги. Вказує, що за приписами ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України в разі допущення рахункової помилки, що призвело до перевиплати коштів пенсії та недобросовісності з боку набувача, безпідставно набуті кошти підлягають поверненню особою, яка їх отримала або стягненню в судовому порядку.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію з 23.04.1996р. як громадянці Польщі на підставі тимчасової посвідки про постійне проживання. З 01.01.2008р. позивачці помилково встановлена надбавка як "дитині війни", в результаті чого за період з 01.01.2008р. по 30.04.2013р. виникла переплата пенсії на суму 3 337,09 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позов заявлено пенсійним органом до фізичної особи про стягнення надміру виплачених сум пенсій.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України фізичні особи можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір про звернення органів владних повноважень, необхідно встановлювати, чи має місце публічно-правовий спір та чи подано позов у межах наданих повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що спір з вимогами стягнення надміру виплачених сум пенсії даним критеріям не відповідає, оскільки має приватно-правовий характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
За таких умов вирішення наведеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, його розгляд повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Зокрема, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно ст.1215 цього Кодексу не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Зважаючи на викладене, апеляційним судом обґрунтовано закрито провадження в даній справі з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вимоги про скасування рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягають, оскільки апеляційним судом оскаржуване рішення скасовано і провадження у справі закрито.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач В.М. Кочан
судді
Винокуров К.С.
Іваненко Я.Л.