Справа № 314/2415/14-к Провадження № 1-в/314/728/2014
30.05.2014 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації колонії ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням в.о. начальника Софіївської виправної колонії управління ДПтСУ в Запорізькій області (№55) про умовно-дострокового звільнення відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, за національністю українець, уродженця м. Запоріжжя, освіта середня, до засудження не працював. Мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше судимого:
1) 09.10.2001 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробним терміном 1 рік 6 місяців.
2) 20.10.2003 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 19.10.2005 року умовно-достроково на 7 місяців 24 дня.
3) 23.12.2008 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 850 грн.
4) 14.02.2011 року за ч.2 ст.186, ст.75, ст.76 КК України до 4 років позбавлення волі з випробним терміном 2 роки.
По даній справі засуджений: 06.03.2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2011 року та остаточно призначено покарання у виді 4 років 10 днів позбавлення волі. Зараховано термін тримання під вартою з 20.11.2010 року по 14.02.2011 року.
Початок строку: 27.10.2011 року, кінець строку: 13.08.2015 року,
До Вільнянського районного суду Запорізької області від в.о. начальника Софіївської виправної колонії управління УДПтСУ в Запорізькій області (№ 55) надійшло клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , який відбуває покарання в Софіївській виправній колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№ 55), згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2011 року та остаточно призначено покарання у виді 4 років 10 днів позбавлення волі. Зараховано термін тримання під вартою з 20.11.2010 року по 14.02.2011 року.
В судовому засіданні представник адміністрації дане подання підтримав і суду пояснив, що засуджений ОСОБА_5 прибув до установи 25.06.2012 року, відбув 2/3 частини строку покарання, характеризується позитивно, має 3 заохочення, стягнень не має. З поданих доказів вбачається, що засуджений довів своє виправлення, і заслуговує на звільнення його від відбуття покарання умовно-достроково на строк який залишився. Адміністрація просить суд звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання умовно-достроково, так як вважає, що він довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_5 суду пояснив, що у скоєному злочині щиро розкаюється, зробив для себе належні висновки, запевнив про недопущення ним порушень закону в майбутньому, та просив суд задовольнити подання адміністрації виправного центру про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на строк який залишився.
Прокурор подання підтримав і вважає, що його належить задовольнити, оскільки засуджений довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника адміністрації установи, підтримавшого дане клопотання, засудженого, який просить суд застосувати до нього заохочувальну норму, передбачену ст. 81 КК України, думку прокурора про відсутність з його боку заперечень, щодо задоволення клопотання, вважає подання адміністрації обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, так як згідно поданих та перевірених в судовому засіданні доказів слідує, що засуджений довів своє виправлення, і заслуговує на звільнення його від відбуття покарання, на строк який залишився, умовно достроково.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд -
Подання в.о. начальника Софіївської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№ 55) - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного йому за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2012 року, на невідбутий строк, що складає 1 рік 2 місяці 13 днів.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
30.05.2014 року м. Вільнянськ
Дата призначення до судового розгляду 30.05.2014 13:00
30.05.2014