Справа № 739/1209/14-ц
Провадження № 2/739/289/14
"16" вересня 2014 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря - Лукаш Н.Я.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ковзаленка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай),
ОСОБА_3 (далі - позивачка), діючи через свого представника ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай), що належала її чоловіку ОСОБА_4.
Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_4 Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай). На день смерті вона проживала разом з чоловіком і відповідно належним чином прийняла його спадщину, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень», розташованих на території Дігтярівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. При цьому, враховуючи наявність права на земельну частку (пай), вже після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 року на його ім'я було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, який рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2013 року визнано недійсним. Таким чином фактично до складу спадщини чоловіка, яку вона прийняла, входить належне останньому на час смерті право на земельну частку (пай), але у неї відсутні документи, що посвідчували б це право, відповідно вона позбавлена можливості належним чином оформити прийняту спадщину.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, пояснивши, що позивачка належним чином прийняла спадщину свого чоловіка, вступивши в управління нею, однак відсутні документи, які б посвідчували право на земельну частку (пай), отриману від чоловіка у спадщину.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Заслухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01 листопада 2003 року (а.с. 5). За життя ОСОБА_4 15 квітня 1997 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0299858, що підтверджується завіреною копією з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією (а.с. 16) та довідкою відділу Держземагентства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (а.с.15). Даним сертифікатом було посвідчено право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель Колективного сільськогосподарського товариства «Жовтень» на території Дігтярівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року, після смерті ОСОБА_4 на ім'я останнього, в порушення вимог статті 9 Цивільного кодексу УРСР Новгород-Сіверською районного державною адміністрацією Чернігівської області було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧН №153130, який рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2013 року визнано недійсним та реєстрацію якого в книзі записів державний актів на право приватної власності на землю було скасовано (а.с.7-8).
Відповідно до пункту 17 розділу Х Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Таким чином, з моменту видачі державного акту на ім'я ОСОБА_4, сертифікат серії ЧН №0299858 від 15 квітня 1997 року, який посвідчував право останнього на земельну частку (пай), що входить до складу спадкового майна, є недійсним.
Позивачка була дружиною ОСОБА_4, що встановлено рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2013 року та довідкою Дігтярівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 16 травня 2014 року, відповідно до якої позивачка постійного проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_4 в с. Гірки Новгород-Сіверського району Чернігівської області (а.с. 6-8).
Відповідно до частини першої статті 529 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), в редакції, що діяла на момент смерті ОСОБА_4, позивачка належить до спадкоємців першої черги за законом після свого чоловіка.
Згідно з положеннями статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Як встановлено, позивачка після смерті свого чоловіка вступила в управління спадковим майно останнього, зокрема проживає в їхньому спільному житловому будинку, доглядає за ним.
Викладене вище свідчить, що позивачка прийняла спадщину свого чоловіка ОСОБА_4, при цьому дані про прийняття спадщини останнього іншими спадкоємцями відсутні.
Отже, після смерті ОСОБА_4 спадщина останнього, до складу якої входить право на земельну частку (пай), перейшла до його єдиного спадкоємця за законом, яким є позивачка.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Згідно з частиною першою статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року №899-ІV, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно частини другої статті 2 вказаного Закону одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Оскільки судом встановлено, що позивачка набула у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Жовтень», розташованих на території Дігтярівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, яка належала ОСОБА_4, однак це право не визнається у зв'язку з недійсністю документа, яким воно посвідчувалося, суд вважає за необхідне захистити дане право позивачки шляхом його визнання, відповідно позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтями 392, 1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, статтями 10, 60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень», розташованих на території Дігтярівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що належала її чоловіку ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Чепурко