Справа №671/268/14-ц
Провадження №22-ц/792/1577/14
10 вересня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,
суддів: П'єнти І.В., Власенка О.В.,
при секретарі: Шевчук Ю.Г.,
з участю: сторін і їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/1577/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувшись в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного між ними 9 вересня 2013 року договору дарування 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Волочиського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №3509 посилалась на те, що цей договір було укладено на вкрай невигідних умовах, під впливом тяжкої для неї обставини і внаслідок психологічного тиску з боку відповідача. Укладення його було обумовлено тим, що вона є непрацездатною особою, досягла похилого віку - 85 років, пересувається тільки за допомогою інвалідного візка, за віком та станом здоров'я потребує постійного догляду та матеріальної допомоги, обходити сама себе не може, іншого житла не має. При укладенні договору відповідачка обіцяла їй довічний догляд, забезпечення необхідними ліками та продуктами харчування, також була домовленість про те, що та буде займатись домашнім господарством, а вона до кінця
Головуючий у першій інстанції - Бабій О.М. Категорія № 19, 21
Доповідач - Юзюк О.М.
свого життя буде мати право безперешкодно користуватись своєю частиною житлового будинку. Оскільки вона перебувала в безпорадному стані, тому вважала, що укладення цього договору є єдиним виходом. Проте, не пройшло і пів року, як відповідачка стала дуже погано до неї відноситись, не виконувати свої обіцянки по її утриманню, тому просила позов задовольнити.
Рішенням Волочиського районного суду від 16 червня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 9 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №3509.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неврахування дійсних обставин спору і помилковість висновків просить рішення скасувати та відмовити в позові.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ч. 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
П. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Встановлено, що 9 вересня 2013 року ОСОБА_2 під впливом тяжких обставин - старості, поганого стану здоров'я, потреби постійного стороннього догляду, був укладений договір, за яким вона безоплатно передала у власність ОСОБА_1 належне їй на праві власності єдине житлове приміщення, що знаходиться в м. Волочиську по вул. Винниченка, 41, тобто на вкрай невигідних для себе умовах.
Іншого житла в ОСОБА_2 немає, про що зазначено позивачем та визнано стороною відповідача по справі, тому згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, дана обставина доказуванню не підлягає.
Апеляційний суд відхиляє твердження апеляційної скарги про можливість позивачки оформити право власності на себе в порядку набувальної давності на іншу частину житлового будинку, оскільки в засіданні апеляційного суду відповідачем визнано факт відсутності на праві приватної власності житла в позивачки, крім того, як пояснили сторони, решта будинку належить іншим особам.
Суд першої інстанції надавши належної оцінки доказам по справі у їх сукупності, дійшов до справедливого і законного висновку про визнання договору недійсним та повернення житла ОСОБА_2, як особі похилого віку, яка потребує стороннього догляду, оскільки конкретні обставини справи свідчать про те, що за відсутності встановлених тяжких обставин правочин міг би бути не вчинений.
Апеляційна скарга, в межах її доводів, не містить підстав для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Волочиського районного суду від 16 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк