Справа № 197/944/14-ц
Номер провадження № 2/197/433/14
Іменем України
03 липня 2014 року. Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Ліснецького І.В.
за участі секретаря Піско Л.В.
у відсутність сторін сторни надали заяви про розгляд справи в їх відсутність,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треття особа Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області , Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд, -
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнає в повному обсязі, просить суд слухати справу без участі представника сільської ради, про що суду надана відповідна письмова заява, в якій вказано, що вона вважає що наведені позивачем причини пропуску строку не є поважними, так як про спадщину він знав. /а.с. 39-40/.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті бабусі ОСОБА_6, яка до дня своєї смерті була реєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1. За життя, а саме, 08 червня 2004 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новоселівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яким усе майно, яке їй належало на день смерті, де б воно не надилось, а також і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право заповіла в рівних долях своїм дітям, - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Інгулець Широківського району Дніпропетровської області помер його дідусь ОСОБА_8 , який до дня своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1. Після смерті дідуся моя бабуся фактично прийняла спадщину оскільки на день його смерті була зареєстрована з ним за однією адресою, однак спадкових прав не переоформила. ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Інгулець Широківського району Дніпропетровської області помер його батько ОСОБА_7 , який до дня своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_2. Після їх смерті відкрилась спадщина на майно, що належало ОСОБА_6, та ОСОБА_8 до числа якого входить: земельна ділянка площею 13,440 гектарів у межах згідно з праном , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Розилюксембурзької сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, право власності на яку за ОСОБА_6 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія І-ДП № 074983 та земельна ділянка площею 5, 730 гектарів у межах згідно з планом, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Новоселівської (Новолатівської) сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, право власності на яку за ОСОБА_8 підтверджується Державним актом на право приватної масності на землю, серія ІІ-ДП № 071044. Бажаючи прийняти вищезазначене спадкове майно, після їх смерті, він звернувся з відповідною заявою за місцем відкриття цієї спадщини до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, однак державний нотаріус своєю постановою від 24 березня 2014 року відмовив йому у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, з підстав пропуску встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття цієї спадщини. Обгрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку г-я подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини звертаю увагу суду на той факт, про складений моєю бабусею ОСОБА_6 заповіту на ім'я мого батька ОСОБА_7 і про належну йому в порядку спадкової трансмісії частку в спадщині, йому нічого не було відомо до листопада місяця 2013 року. Тобто, до того часу коли йому представниками Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області не було роз'яснено то його спадкові права. Отож, коли він в листопаді місяці 2013 року дізнався про свої порушені права, я звернуся з цього питання до своєї тітки ОСОБА_2, однак вона категорично відмовилася допустити мене до спадкування і він вимушений звертатися до суду за захистом свого порушеного цивільного спадкового права, тому вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і змушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд надати додатковий строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився надавши заяву в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Клопотань та доповнень не має. Справу розглядати в його відсутність а.с .47 .
Третя особа ОСОБА_3 до суду надала телеграму в якій вказала, що просить розгляда ти справу в її відсутність проти позову не заперечує а.с. 43.
Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити, просить суд слухати справу в її відсутність, про що суду надана відповідна письмова заява /а.с. 44/.
Третя особа ОСОБА_4 до суду надіслав заяву в якій вказав, що просить суд справу розглядати у його відсутність проти позову не заперечує а.с. 53.
В судове засідання сторони не з 'явилися, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені докази в їх сукупності, вважає, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Інгулець Широківського району Дніпропетровської області померла бабусі ОСОБА_6 а.с. 19, яка до дня своєї смерті була реєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1. За життя, а саме, 08 червня 2004 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новоселівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яким усе майно, яке їй належало на день смерті, де б воно не надилось, а також і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право заповіла в рівних долях своїм дітям, - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а.с. 18.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Інгулець Широківського району Дніпропетровської області помер його дідусь ОСОБА_8 а.с. 21, який до дня своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 а.с. 22. Після смерті дідуся моя бабуся фактично прийняла спадщину оскільки на день його смерті була зареєстрована з ним за однією адресою, однак спадкових прав не переоформила.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Інгулець Широківського району Дніпропетровської області помер його батько ОСОБА_7 а.с. 23 , який до дня своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_2 а.с. 24.
Відповідно до ч. ст.. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою .
Після їх смерті відкрилась спадщина на майно, що належало ОСОБА_6, та ОСОБА_8 до числа якого входить: земельна ділянка площею 13,440 гектарів у межах згідно з планом, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Розилюксембурзької сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, право власності на яку за ОСОБА_6 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія І-ДП № 074983 та земельна ділянка площею 5, 730 гектарів у межах згідно з планом, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Новоселівської (Новолатівської) сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, право власності на яку за ОСОБА_8 підтверджується Державним актом на право приватної масності на землю, серія ІІ-ДП № 071044.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Ч.ч. 1-2 ст. 1269 цього кодексу передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.
За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Така позиція узгоджується із ч. 5 ст. 1273 ЦК, відповідно до якої відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Проте не завжди суди першої інстанції враховують роз'яснення, які містяться у абз. 6 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, згідно з якими поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Помилковою є практика судів, які визнають причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними із порушенням вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК, відповідно до якої обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, хвороба, перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв'язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.
За таких обставин суд, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 1261, 1268-1270, 1273 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треття особа Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області , Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
СУДДЯ І.В. ЛІСНЕЦЬКИЙ