Справа № 199/7414/14-к
(1-кп/199/359/14)
15.09.2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську у режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) кримінальне провадження № 12014040630001326 відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 358 КК України,
02.09.2014 до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 358 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 11.06.2014 приблизно о 10:15 годині він разом з раніше йому знайомим ОСОБА_5 їхали на автомобілі марки «Део Сенс» д/н НОМЕР_1 під керуванням останнього. Проїжджаючи повз шиномонтаж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вирішили заїхати, щоб підкачати колесо на вищезазначеному автомобілі. Заїхавши на шиномонтаж, ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, так як на вулиці не було співробітників, останній вирішив покликати кого-небудь, однак, проходячи повз шиномантаж, він побачив на бетонному покритті домкрат гідравлічний, який належав ОСОБА_6 , який являвся власником шиномонтажу ПП « ОСОБА_7 », вартістю 1197 гривень.
У цей момент у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Після чого ОСОБА_5 запропонував скоїти кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , на що останній погодився і, таким чином, вступив в злочинну діяльність разом з ним.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 разом з співучасником ОСОБА_5 11.06.2014 близько 10:25 години, продовжуючи знаходитись на шиномонтажу по АДРЕСА_1 , діючи за попередньою групою осіб, умисно, з корисних спонукань, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, а отже, усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, ОСОБА_4 , діючи повторно, разом з ОСОБА_5 підняли з полу домкрат гідравлічний, який поклали на заднє сидіння автомобіля марки «Део Сенс» д/н НОМЕР_1 , після чого сіли у вищезазначений автомобіль і хотіли поїхати з викраденим майном.
Однак, в цей час на площадку вищезазначеного шиномонтажу вийшов ОСОБА_8 , який являвся співробітником і побачив на задньому сидінні домкрат гідравлічний, який належав ОСОБА_6 . В цей момент ОСОБА_8 спробував припинити злочинні дії невідомих йому ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , зупинити вищезазначений автомобіль, з цією метою заскочив на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки «Део Сенс», д/н НОМЕР_1 , і намагався витягнути ключ з замка запалювання.
У цей момент ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 усвідомили, що їх дії перестали бути таємними та в цей час у них раптово виник злочинний намір на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, із корисної зацікавленості, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись усередині автомобіля, з метою підтвердження реальності своїх намірів, а також придушення волі ОСОБА_8 до можливого опору, ОСОБА_5 дістав пістолет та, погрожуючи пістолетом життю та здоров'ю ОСОБА_8 , почав вимагати від останнього вийти з автомобіля.
ОСОБА_8 , сприймаючи погрозу застосування насильства з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реально, як такого, що є небезпечною для його життя та здоров'я, вийшов з автомобіля. Після чого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, спричинивши ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 1197 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у травні 2014 року, точної дати встановити в ході досудового слідства не надалось можливим, ОСОБА_4 , знаходячись на зупинці міського транспортну, яка розташована на перехресті вул. Калинової та пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровську, побачив на землі паспорт, залишений на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цей момент у нього раптово виник злочинний намір, спрямований на підроблення офіційного документа, з метою подальшого використання його для посвідчення особи.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою подальшого використання його для посвідчення особи, ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись на зупинці міського транспорту, яка розташована на перехресті вул. Калинової та пр. газети «Правда» в місті Дніпропетровську, підняв паспорт та переніс його за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
01.06.2014, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою подальшого використання його для посвідчення особи, знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 власноруч вклеїв свою фотокартку розміром 3х4 см. в паспорт замість фотокартки на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та став зберігати його при собі.
24.06.2014 в денний час біля будинку АДРЕСА_3 співробітниками міліції АНД РВ був зупинений ОСОБА_4 , який знаходився у розшуку у зв'язку з невиконанням вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.04.2013.
В ході особистого огляду 24.06.2014 в період часу з 10:10 до 10:30 години в присутності двох понятих було виявлено та вилучено співробітниками міліції паспорт на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно висновку технічної експертизи № 70/06-526 від 18.08.2014 первинний зміст паспорту громадянина України з серійним номером НОМЕР_2 , заповненого на ім'я ОСОБА_9 , вилученого 24.06.2014 у ОСОБА_4 , піддавався змінам. Первинна фотокартка на першій сторінці паспорта відірвана з частиною поверхні підкладки бланку паспорту після чого на її місце вклеєна нова. В даному паспорті замінено фотокартку.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані:
- по епізоду № 1 за ч. 2 ст. 187 КК України, як такі, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи (розбій), вчинені за попередньою змовою групою осіб;
- по епізоду № 2 за ч. 1 ст. 358 КК України, як такі, що виразилися в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що він не отримував від слідчого копію обвинувального акта, тому, враховуючи характер і тяжкість пред'явленого обвинувачення, не бажає висловлювати свою думку щодо питань, передбачених в ч. 3 ст. 314 КПК України.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст обвинувального акта, вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 358 КК України, підлягає поверненню прокурору прокуратури ОСОБА_3 , як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, виходячи з наступного.
Так, обвинувальний акт в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України не відповідає вимогам п. 2) ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому як співучасник злочину, зазначений ОСОБА_5 , проте в обвинувальному акті відсутні відомості щодо ОСОБА_5 - його повне ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство. У зв'язку із зазначенням в обвинувальному акті прізвища співвиконавця злочину ОСОБА_5 та відсутністю в ньому, як і в реєстрі, причин, через які відносно цього обвинуваченого не складено та не направлено до суду обвинувального акта, суд позбавлений можливості належним чином здійснити підготовку провадження до розгляду по суті. Крім того, в порушення п. 2) ч. 1 ст. 291 КПК України, слідчий в обвинувальному акті зазначає прізвище ОСОБА_4 і як ОСОБА_4 (в останньому абзаці обвинувачення за ст. 187 КК України), що створює протиріччя в анкетних відомостях цього обвинуваченого, позбавляючи суд здійснити належним чином підготовку кримінального провадження до розгляду по суті, враховуючи відсутність у суду на цій стадії процесу матеріалів провадження, які могли б усунути ці протиріччя.
Обвинувальний акт в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України не відповідає вимогам п. 3) ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому відсутні відомості кожного потерпілого. Зокрема, потерпілим від даного злочину визнаний ОСОБА_6 , як власник шиномонтажу та викраденого домкрату гідравлічного. Проте, зі змісту обвинувального акта слідує, що відносно ОСОБА_6 жодних дій, які характеризують суб'єктивну та об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 187 КК України, не здійснювалось, оскільки умисел ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був направлений на вчинення розбою, поєднаного із погрозою застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_8 , як про це зазначив слідчий. Викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, ОСОБА_8 зазначений як потерпілий від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, проте в обвинувальному акті відсутні відомості щодо нього, як потерпілого, а згідно реєстру, доданого до обвинувального акта, ОСОБА_8 значиться як свідок злочину і в реєстрі відсутні відомості щодо відмови ОСОБА_8 в порядку ч. 7 ст. 55 КПК України від статусу потерпілого у даному кримінальному провадженні. Ці обставини на думку суду є суттєвими протиріччями під час викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, що ускладнює розуміння змісту обвинувачення, яке прокурор вважав встановленим, що є порушенням також і п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України.
Обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 6) ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки у ньому зазначено, що ОСОБА_4 має сім непогашених судимостей за вчинення умисних злочинів та знову обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, у зв'язку з чим слідчий повинен був зазначити як обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочину. Якщо же слідчий не визнає цю обставину, як обтяжуючу, він повинен був навести мотиви свого рішення в обвинувальному акті, що могло узгоджуватися з ч. 2 ст. 67 КК України.
Обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 7) ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому відсутні відомості щодо призначення обов'язкової експертизи в порядку п. 6) ч. 2 ст. 242 КПК України для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, у зв'язку з чим виникає питання, як чином слідчий встановив розмір цих збитків.
Обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 8) ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому відсутні відомості щодо розміру витрат на залучення експерта, враховуючи те, що з самого обвинувального акта в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України слідує, що була проведена технічна експертиза, а згідно реєстру, доданого до обвинувального акта, вбачається проведення ще трьох балістичних експертиз за ст. 187 КК України.
Після повернення обвинувального акта прокурору зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки обвинувального акта повинні бути усунені протягом розумного строку.
Керуючись ст. 110, п. 3) ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014040630001326 відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 358 КК України, - повернути прокурору прокуратури Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська ОСОБА_3 для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровській районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1