Справа № 667/5511/14-к
04 серпня 2014 року Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014230020000275 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсона, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.06.1997 року Луцьким міським судом Волинської області за ч.2 ст.140, ст.208, ч.3 ст.215-3, ст.42 КК України на строк 6 років позбавлення волі; 14.05.2007 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.189, ч.2 ст.186, ч.2 ст.146, ч.1 ст.70 КК України на строк 7 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник обвинуваченого ОСОБА_5
ОСОБА_3 , в ніч з 23.01.2014 року на 24.01.2014 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив крадіжку ноутбука марки «Samsung R25 plus», model: NP-R25 XE01/SEK, серійний номер: AA7193 FPB00449T, вартістю 1500 гривень та грошових коштів в розмірі 500 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2000 гривень.
За вказане кримінальне правопорушення передбачено кримінальну відповідальність, визначену ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчинені вказаного кримінального правопорушення судом враховуються наступні докази, дослідження яких щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.349 КПК України, було визнано судом доцільним:
- показання обвинуваченого ОСОБА_3 , допитаного в судовому засіданні, який визнав себе винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення та зазначив, що він в кінці січня 2014 року, знаходячись за адресою проживання потерпілого, дочекавшись доки той засне, викрав у потерпілого ОСОБА_6 ноутбук та гроші в розмірі 500грн. Викрадене майно він продав, витративши гроші на власні потреби, а викрадені гроші залишив собі.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину, сумніву в істинності та добровільності його позиції не має, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.
З'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позицій, а також йому роз'яснено, що він в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України розглянув провадження за правилами, передбаченими даною нормою.
Показання обвинуваченого є достовірними, узгодженими з матеріалами справи.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь небезпечності вчиненого, особу ОСОБА_3 , який характеризується негативно, неодноразово був засуджений за корисливі злочини, однак добровільно відшкодував завдані збитки.
Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щиросердечне каяття у вчиненому та активне сприяння слідству та суду у встановленні істини по справі, добровільне відшкодування шкоди. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Обираючи міру та вид покарання обвинуваченому, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, яке побудоване на критичній оцінці його протиправної поведінки, визнанні вини і готовності нести кримінальну відповідальність за скоєне, добровільне відшкодування шкоди і вважає можливим призначити йому покарання у виді арешту строком на шість місяців.
На думку суду, даний вид покарання обраний у відношенні обвинуваченого є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити міру покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 6 (шести) місяців арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 27.06.2014р.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 448,33грн. (чотириста сорок вісім грн. тридцять три коп.) в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-психіатричної експертизи.
Речовий доказ - ноутбук марки «Samsung R25 plus», model: NP-R25 XE01\SEK, серійний номер: AA7193 FPB00449T, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - повернути законному володільцю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді «тримання під вартою» до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору.
Суддя:ОСОБА_1