Справа № 473/4193/14-к
іменем України
"15" вересня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Трикратне Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працює, не одруженого, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України
08 серпня 2014 року біля 02 годин 00 хвилин в селі Трикратне Вознесенського району Миколаївської області обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, прибули до охороняємої території приватного підприємства «Ремонтно - Будівельна компанія Промбудматеріали», яка розташована за адресою: вулиця Комарова, 76. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через паркан проникли на території підприємства. Знаходячись на території даного підприємства та переконавшись, що за їхніми діями охорона не спостерігає, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , через незакриті ворота, шляхом вільного доступу проникли до приміщення цеху, де по сходам піднялися до бетонно - змішувального вузла. Знаходячись в зоні бетонно - змішувального вузла обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 намагалися таємно викрасти силовий електричний кабель марки КВВГ - 37/2,5 довжиною 40 метрів, вартістю 3554 гривні 32 копійки, який кріпився з одного боку до силового електричного щита, а з іншого - до щитка керування технологічного обладнання. З цією метою обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою інструментів, які вони принесли з собою, від'єднали електричний кабель від силового електричного щита та почали його змотувати в бухту в напрямку до щитка керування технологічним обладнанням, але даний злочин не був доведений ними до кінця з причин, які не залежали віж їх волі, так як обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були помічені охоронцем підприємства ОСОБА_9 .. Внаслідок цього обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинивши опір охоронцю підприємства ОСОБА_9 з місця вчинення злочину втекли, залишивши електричний кабель та інструменти, які вони принесли з собою на місці вчинення злочину.
Цивільний позов підприємством «Ремонтно - Будівельна компанія Промбудматеріали» не заявлений.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали себе винними повністю, та підтвердили факти скоєння ними замаху на цей злочин, при викладених вище обставинах. Вони визнають, що своїми діями вчинили замах на вчинення злочину, та щиро розкаюються в скоєному.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з'ясувавши думки учасників судового провадження, вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду кримінального провадження.
Ставити під сумнів достовірність та об'єктивність показань обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в судовому засіданні підтвердив свою участь у замаху на таємне викрадення чужого майна у суда немає підстав. Ці показання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають цілком всім матеріалам кримінального провадження.
Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки вони скоїли незакінчений замах на вчинення злочину з прямим умислом.
Умисні дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення.
При визначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд в якості обставин, які пом'якшують їм покарання, визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю ними замаху на вчинення злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом не виявлено.
При визначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості замаху на вчинення злочину, умови життя обвинувачених, їх соціальне та матеріальне становище, рівень культури, стан здоров'я, стать та вік, те що вони посередньо характеризуються за місцем проживання, є не судимими.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні бути призначені основні покарання в виді позбавлення волі.
Суд вважає, що даний вид покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 буде необхідним та достатнім для їх виправлення, та попередження вчинення ними нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість замаху на вчинення злочину обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75-78 КК України.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-380 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даними статтями в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 02 /два/ роки, зобов'язавши обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даними статтями в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 02 /два/ роки, зобов'язавши обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ за кримінальним провадженням: силовий електричний кабель КВВГ - 37/2,5 довжиною 40 метрів, який був переданий на зберігання потерпілому приватному підприємству «Ремонтно - Будівельна компанія Промбудматеріали» - залишити даному підприємству, як законному власнику даної речи. /а.к.п. 26 -27/
Речовий доказ за кримінальним провадженням мобільний телефон моделі "Nokia -Х2-00", який передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_5 - залишити йому, як законному власнику даної речи. /а.к.п. 23 - 25/.
Інші речові докази, а саме: спортивну сумку, пару шльопанців 43 розміру, футболку червоного кольору, респіратор, металеві рожкові ключи в кількості 4 штук. кухонний ніж, пару плоскогубців, які відповідно до квитанції №2/117 зберігаються в камері речових доказів Вознесенського МВ УМВС - знищити.
Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженими в той же строк, з моменту вручення їм копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1