"15" вересня 2014 р. Справа № 926/1210/14
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Бердянськ Запорізької області
До фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці
Про стягнення боргу в сумі 18315,85 грн.
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м.Бердянськ Запорізької області 11.08.2014 року звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 18315,85 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.01.2014р. між позивачем та відповідачем була узгоджена заявка № 02002014 на перевезення вантажу автотранспортом. Згідно цієї заявки позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги відповідачу по перевезенню вантажу вагою 21000 тони автотранспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 за маршрутом Первомайськ, Україна-Одеса-Анцхейм 67960, Франція-24120 Колі, Франція. До місця розвантаження: 24120 Terrasson la Villedieu, Franse із узгодженим терміном доставки вантажу 28.01.2014 року. Вартість послуг становила 2200 Євро і підлягала оплаті 30% 1-3 дня після розгрузки та 70% на вигрузці. Позивач свої умови домовленості виконав, а саме доставив вантаж вчасно та в пункт призначення, що підтверджено товарно-транспортною накладною, натомість відповідач оплату провів частково на суму 1080 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 17408,52 грн.), а відтак за ним рахується заборгованість станом на 31.07.2014р. в сумі 1120 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 18053,28 грн.). За невиконання умов домовленості позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 16,29 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 262,57 грн.).
Ухвалою суду від 11.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.08.2014 року.
Ухвалою суду від 26.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 15.09.2014 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням приватного підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_1. Всі ухвали господарського суду були надіслані відповідачу за вищезазначеною адресою. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою проте, конверти з ухвалами суду повернуті без вручення поштою з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає.
Представник позивача в судове засідання 15.09.2014 року не з'явився, проте його явка ухвалою суду від 26.08.2014р. була визнана необов'язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду справи по суті, за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника позивача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
21.01.2014р. між позивачем та відповідачем була узгоджена заявка № 02002014 на перевезення вантажу автотранспортом. Згідно цієї заявки позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги відповідачу по перевезенню вантажу вагою 21000 тони автотранспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 за маршрутом Первомайськ, Україна-Одеса-Анцхейм 67960, Франція-24120 Колі, Франція. До місця розвантаження: 24120 Terrasson la Villedieu, Franse із узгодженим терміном доставки вантажу 28.01.2014 року.
Відповідно до частини 3 ст.909 ЦК України, - укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
На підтвердження укладання договору перевезення був виготовлений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної типу CMR А№0632477 від 24.01.2014р., автомобіль був поставлений під завантаження та завантажений відправником (замовником).
Відповідно до умов Договору-заявки, ФОП ОСОБА_1 виконав міжнародне перевезення за маршрутом Первомайськ, Україна-Одеса-Анцхейм 67960, Франція-24120 Колі, Франція. Належне виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в графі 24 CMR та наявністю відтиску печатки одержувача вантажу в цій графі.
Вартість послуг становила 2200 Євро і підлягала оплаті 30% 1-3 дня після загрузки та 70% на вигрузці.
День розвантаження, позначений в графі 24 CMR - 03.02.2014р.
Отже кошти мали бути сплачені протягом 1-3 днів після загрузки та 70% після розвантаження. Розвантаження відбулося 03.02.2014р., тобто після розвантаження грузу відповідач повинен був оплатити вказані послуги в повному обсязі. Проте в порушення умов договору відповідач за отримані послуги станом на день звернення з позовом розрахувався частково на суму 1080 Євро (що за курсом НБУ станом на день звернення з позовом еквівалентно 17408,52 грн.), а відтак за ним рахується заборгованість станом на 31.07.2014р. в сумі 1120 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 18053,28 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних за період з 04.02.2014 року по 31.07.2014 року в сумі 16,29 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 262,57 грн.).
Відповідно до вимог ч.1 ст.533 ЦК України, відповідно до якої грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Таким чином, оскільки позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість в сумі 18053,28 грн. (1120 євро) та 3% річних в сумі 262,57 грн. (16,29 євро).
Судові витрати віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, (ідент.код НОМЕР_2) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Бердянськ Запорізької області (інд.код НОМЕР_3) заборгованість в сумі 18053,28 грн., 3% річних в сумі 262,57 грн. та 1827 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 15.09.2014 року
Суддя С.М. Гушилик