29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" вересня 2014 р.Справа № 924/25/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь" Д м.Шепетівка
про стягнення 417536,31 грн., у т.ч. 321326,33 грн. основного боргу, 8270,98 грн. пені, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. 3% річних.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,- Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" с.Попівці Волочиського району.
Представники сторін:
від позивача - Бундз Т.В. за дов. від 14.08.13,
від відповідача - не приймав участі,
від третьої особи - не приймав участі
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини згідно з ст.85 ГПК України.
Рішенням суду від 11.02.2014р. по справі позов задоволено, з відповідача стягнуто 321326,33 грн. основного боргу, 8270,98 грн. пені, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. 3% річних. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. рішення суду від 11.02.2014р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014р. рішення від 11.02.2014р. та постанова від 25.03.2014р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
На підставі автоматизованого розподілу справа ухвалою суду від 15.07.2014р. прийнята до свого провадження. Цією ж ухвалою згідно ст.27 ГПК України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" с.Попівці Волочиського району.
Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача 417536,31 грн., з яких 321326,33 грн. основного боргу, 8270,98 грн. пені, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачами умов договору поставки №34-04/13 ЖТ від 18.04.2013р. Зазначають, що на виконання умов договору ТОВ "Русь" Д отримало від постачальника засобів захисту рослин на загальну суму 393462,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВА000000181 від 25.04.2013р., №ВА 000000216 від 27.04.2013р., № ВА000000995 від 19.06.2013р., №ВА000001136 від 05.07.2013р., №ВА000001246 від 12.07.2013р., №ВА000001319 від 26.07.2013р., №ВА000001675 від 14.09.2013р. Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково та з простроченням платежу, позивачем нараховано 8270,98 грн. пені, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. три відсотки річних.
У письмовому поясненні позивач посилається на те, що відповідач помилково вважає, що право грошової вимоги, що виникло на підставі договору поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.2013року все ще належить Третій особі (Новий кредитор), оскільки 19.12.2013р. між позивачем та Третьою сообою підписана додаткова угода про розірвання договору про відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ-ВПВ від 29.11.2013року. Згідно п.1 цієї угоди первісний кредитор та новий кредитор дійшли згоди розірвати договір відступлення права вимоги №34-04\13 ЖТ ВПВ від 29.11.2013р. 27.12.2013 року відповідачем надіслано повідомлення №20.12 від 20.12.2013 року, яким повідомлялось, що право грошової вимоги за договором поставки №34-04/1 ЗЖТ від 18.04.2013 року залишається за позивачем (Первісний кредитор). Звертається увага, що не є підтвердженням позиція відповідача, що на дату подачі позову до суду (08.01.14р.) договір відступлення права вимоги був дійсним. Будь-яких домовленостей про погашення заборгованості між позивачем та відповідачем, що виникли на підставі договору поставки №34-04/13 ЖТ від 18.04.2013 року між сторонами не було і немає. Крім того, Третя особа не могла звернути стягнення чи прийняти виконання договору відступлення права вимоги, в силу п. 4.2. вказаного договору, яким унормовано, що передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з «Договору поставки», переходить до «Нового кредитора» в термін та на умовах, визначених в п. 2.1.1 цього договору. В свою чергу п. 2.1.1 Договору (зі змінами загальної суми) передбачено, що сплатити «Первісному кредитору» відшкодування за відступлення права вимоги за «Договором поставки» в сумі 411978,43 грн. протягом одного року з дня підписання цього договору. Станом на 05.09.2014р. ніяких коштів від Третьої особи на рахунки позивача по договору №34-04/13 ЖТ - ВПВ від 29.11.2013р. не було перераховано.
У додаткових письмових поясненнях від 12.09.2014р. позивач підтверджує про те, що інші договори відступленян права вимоги між позивачем і третьою особою, крім договору від 29.11.2013р. не укладалося, позивач не отримував сільгосппродукції від відповідача протягом дії договору поставки та відступлення права вимоги. Крім того, звертають увагу про те, що відповідач не навів доводів щодо виняткового випадку для зменшення неустойки, тому просять стягнути неустойки в повному розмірі.
Представник відповідача у судовому засіданні 8.09.2014р. проти позову заперечував, посилаючись на те, що у надісланому повідомленні позивача на його адресу від 2.12.2013р. відсутні будь-які штрафні санкції, на наявність ще одного договору переуступки права вимоги, на неотримання від Третьої особи повідомлення про розірвання договору. Звертається увага, що позивач не є належним позивачем. Крім того, посилається на те, що необхідно враховувати , що Третя особа зверталася до відповідача у листі з проханням в рахунок погашення боргу дозволити збір врожаю та вивіз кукурудзи на загальну суму 76500,00 грн., на що відповідач дав згоду ( лист № 29/11/А від 29.11.2013р.). Відповідно, вважає, що між сторонами досягнута згода про новацію боргу, тому згідноз ч.4 ст.604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, п.1.3. договору про уступку вимоги штрафних санкуцій не передбачає, тому останні не можуть бути стягнуті.
Відповідач у відзиву на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що 18.04.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 34-04/13 ЖТ, предметом якого за умовами п.п. 1.1.-1.4. та додатків 1-6 до договору були продаж-купівля агрохімікатів на загальну суму 393462,12 грн. 27.08.2013р. ТОВ"АХК"Вітагро" надало договір відступлення права вимоги №09-02/13 ХМ, де право вимоги по договору поставки № 34-04ЖТ від 18 квітня 2013р. перейшло до ПП "Аграрна компанії 2004", в подальшому 29.08.2014р. на адресу відповідача надано договір відступлення права вимоги №09-02/13ХМ від 27.08.2013р. ПП «Аграрна компанія 2004» звернулась до відповідача із заявою, просила дозвіл на збір на полях відповідача та вивіз кукурудзи фуражної з-під комбайна в кількості 250 т. по ціні 306,00 грн. за тонну згідно угоди № 34 - 04/13 ЖТ - ВПВ від 29.11.2013 р. про переуступку права вимоги в рахунок погашення заборгованості за засоби захисту рослин згідно договору № 34 - 04/13 ЖТ від 18.04.2013р. 29.11.2013р. відповідач надав дозвіл на збір та вивіз кукурудзи на полях відповідача 250 т. по ціні 306,00 грн. за тонну на підставі переуступки права вимоги в рахунок погашення заборгованості за засоби захисту рослин згідно договору № 34-04/13 ЖТ 18.04.2013р. 02.12.2013р. від позивача надійшло повідомлення про відступлення права вимоги, де позивач відступив третій особі право грошової вимоги за договором поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.2013р., укладений між ТОВ «Русь» Д та первісним кредитором. Звертається увага, що на день звернення до суду (08.01.2014р.) був дійсний договір про відступлення права вимоги на іншу юридичну особу, а саме ТОВ «Агрохімічна компанія «Вітагро» - первісний кредитор ПП «Аграрна компанія 2004» - новий кредитор.
Третя особа - Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" у письмових пояснення та додаткових письмових поясненнях зазначає, що 29.11.2013р. між позивачем (первісний кредитор) та ним (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ- ВПВ, за яким первісний кредитор відступив належне йому право грошової вимоги за договором поставки №34-04/13 ЖТ від 18.04.2013р. у розмірі 321 326,33 грн. Після чого боржнику було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги №02.12 від 02.12.2013 року. Крім того, між первісним кредитором та новим кредитором 0-2.12.2013 року був підписаний додаток №1 до договору про відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ- ВПВ, яким внесено зміни по договору віступлення права вимоги. 19 грудня 2013 року між Третьою особою та позивачем підписана додатоква угода про розірвання договору про відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ- ВПВ від 29.11.2013 року. 27.12.2013 року відповідачу надіслане повідомлення №20.12 від 20.12.2013 року, яким повідомлялося, що право грошової вимоги за договором поставки №34-04/13 ЖТ від 18.04.2013р. залишається за позивачем. Тому у зв'язку із розірванням договору про відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ- ВПВ від 29.11.2013 року Первісний кредитор ( позивач) залишається єдиним і належним кредитором.
Третьою особою звертається увага, що в матеріалах справи знаходиться лист без дати та номера, зі змісту якого випливає, що ТОВ «АХК «Вітагро» просить дозволу на збір кукурудзи фуражної в рахунок погашення заборгованості, що виникла з договору відступлення права вимоги №34-04/13 ЖТ - ВПВ від 29.11.2013р. , проте вказаний лист без підпису їх керівника та й справжність відтиску печатки ПП «Аграрна компанія 2004» викликає сумнів. Підприємством було надано відповідачу інший лист такого ж змісту з пропозицією розрахунку, але щодо договору №35-04/13 ЖТ від 18.04.2013року. Крім того, третя особа не могла звернути стягнення чи прийняти виконання цього договору, відповідно до його п. 4.2. передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з договору поставки, переходить до «Нового кредитора» в термін та на умовах, визначених в п. 2.1.1 цього договору (тобто сплати на протязі одного року з дня підписання договору), а станом на 5.09.14 такої сплати не було.
Третьою особою у додаткових письмових поясненнях від 12.09.2014р. підтверджується, що право горошової вимоги передавалось по договору про відступлення права вимоги № 34-04/13ЖТ-ВПВ, який було розірвано 19.12.2013р. шляхом підписання додаткової угоди про розірвання. Нових договорів пор відступлення права вимоги не укладалося, жодних листів від відповідача про погашення боргу сільгосппродукцією не надходило, і сільгосппродукції від відповідача не отримувалось. Крім того, просить проводити розгляд справи без участі представника за наявними доказами.
Відповідач представника для участі у судовому засіданні 12.09.2014р. не направив, запропонованих для огляду суду оригіналів документів не надав. При цьому відповідач повідомлений про розгляд справи 12.09.2014р. , що підтверджується повідомленням по справі від 8.09.2014р. та протоколом судового засідання. Судом враховується, що представник відповідача надавав письмові пояснення та приймав участь у дослідженні доказів по справі у судовому засіданні 8.09.2014р. Крім того, відсутні передбачені ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи та враховується передбачений ст..69 ГПК України строк вирішення спорук. Тому спір вирішується на підставі наявних доказів.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
18.04.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь" Д (покупець) укладений договір поставки №34-04/13 ЖТ, за умовами якого (п.1.1.договору) постачальник зобов'язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість
Згідно з п.1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору, а згідно з п.2.1. договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупця.
Відповідно до п.3.1.3. договору постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7). Покупець зобов'язався відповідно до п.3.2.2. договору оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3.та п. 2.8. цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності у платіжному документі реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.
Пунктом 7.2.1. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Крім того, позивачем та відповідачем підписані додатки до договору: №1 від 18.04.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 179889,96 грн., кінцевий строк оплати до 29.04.2013р. (35977,99грн.), 01.11.2013р. (143911,97грн.), №2 від 30.05.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 112176 грн., кінцевий строк оплати до 10.06.2013р. (22435,20грн.), 01.11.2013р. (89740,80 грн.), №3 від 25.06.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 41820 грн., кінцевий строк оплати до 02.07.2013р. (8364 грн.), 01.11.2013р. (33456грн.), №4 від 10.07.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 35724 грн., кінцевий строк оплати до 17.07.2013р. (10717,20 грн.), 01.09.2013р. (25006,80грн.), №5 від 25.07.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 2214 грн., кінцевий строк оплати до 22.07.2013р. (442,80 грн.), 01.10.2013р. (1771,20грн.), №6 від 10.09.2013р. щодо найменування, кількості, ціни, вартості та терміну поставки товару на загальну суму 21638,16 грн., кінцевий строк оплати до 15.10.2013р. (6491,45 грн.), 01.11.2013р. (15146,71грн.),
На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу товар згідно накладних: №ВА000000181 від 25.04.2013р. на суму 56889,96 грн.., №ВА 000000216 від 27.04.2013р. на суму 123000 грн., № ВА000000995 від 19.06.2013р. на суму 112176 грн., №ВА000001136 від 05.07.2013р. на суму 41820 грн., №ВА000001246 від 12.07.2013р. на суму 35724 грн., №ВА000001319 від 26.07.2013р. на суму 2214 грн., №ВА000001675 від 14.09.2013р. на суму 21638,16 грн., який отриманий відповідачем на підставі довіреностей №14 від 24.04.2013р., №14 від 24.04.2013р., №32 від 19.06.2013р., №49 від 01.07.2013р., №51 від 12.07.2013р., №53 від 25.07.2013р., №56 від 10.09.2013р. Всі зазначені накладні містять посилання на договір №34-04/13 ЖТ від 18.04.2013р. Всього відповідачем отримано засобів захисту рослин на загальну суму 393462,12 грн., що підтверджується представниками сторін у судовому засіданні. Однак, сплачено його вартість лише частково та з простроченням платежів, що підтверджується банківськими виписками від 11.07.2013р. на суму 5358,60 грн., від 25.04.2013р. на суму 35977,99 грн., від 25.06.2013р. на суму 8364 грн., від 18.06.2013р. на суму 22435,20 грн. Всього на суму 72135,79 грн.
29.11.13 між позивачем та третьою особою укладений договір відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ, згідно якого позивач як первісний кредитор відступає третій особі як новому кредитору належне йому право вимоги за договором поставки №34-04/13ЖТ. Згідно з п.1.3 договору до нового кредитора право вимагати сплати від боржника коштів у розмірі 321326,33грн. за поставлений товар згідно договору поставки. Згідно з п. 4.2 договору передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з договору поставки, переходять до нового кредитора в термін та умовах, визначених п.2.1.1 догвору. Згідно з п.2.1.1 договору новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за договором поставки у сумі 321326,33грн. протягом 1 року з дня підписання даного договору.
02.12.13 між позивачем та третьою особою підписаний додаток №1 до договору про відступлення права вимоги від 29.11.13, згідно якого за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги сплати грошових коштів у розмірі 321326,33грн., штрафу у розмірі 85940,38грн., пені у розмірі 3769,52грн., 3% річних у розмірі 942,20грн. При цьому внесено зміни до п.2.1.1 договору, згідно якого новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за договором поставки у сумі 411978,43грн. протягом 1 року з дня підписання цього договору. Відповідачу направлене повідомлення про відступлення права вимоги листом від 02.12.13.
19.12.13 між позивачем та третьою особою укладено додаткову угоду про розірвання договору про відступлення права вимоги від 29.11.13. Відповідачу направлене повідомлення про відступлення права вимоги листом від 20.12.13.
У зв'язку із розірванням договору про уступку права вимоги позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 321326,33грн., 8270,98 грн. пені за період з 23.07.13 до 08.01.14, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. 3% річних за період з 11.06.13 до 08.01.14 .
У матеріалах справи наявні надані відповідачем ксерокопія листа без підпису на бланку третьої особи, у якому позивач просить в рахунок погашення боргу за договором поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.2013 дозволити збір урожаю кукурудзи на полях боржника та її вивіз в кількості 250 т. по ціні 306,00 грн. на загальну суму 76500 грн. та ксерокопія листа відповідача про надання згоди (№29/11/А від 29.11.2013 р.). Оригінали даних документів з підписами посадових осіб та відбитками печаток юридичних осіб суду не надані.
У матеріалах справи наявна надана відповідачем ксерокопія договору від 27.08.13 між позивачем та третьою особою про відступлення права вимоги №09-02/13Хм, згідно якого позивач як первісний кредитор відступає третій особі як новому кредитору належне йому право вимоги за договором поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.13. Оригінал даного договору на вимогу суду не надано, позивачем та третьою особою заперечується факт існування такої угоди.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.
1. Згідно з ч.ч.1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Між сторонами 18.04.2013р. укладений договір поставки №34-04/13 ЖТ.
На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу засоби захисту рослин згідно накладних на загальну суму 393462,12 грн.
Відповідачем сплачено вартість товару частково, що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 72135,79 грн. Відповідно не оплочено 321326,33 грн.
Посилання відповідача на проведення платежів 2.09.13, 2.10.13,16.10.13 судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надані докази, що підтверджують зазначене і це заперечується позивачем та третьою особою у письмових поясненнях.
У зв'язку з цим відповідач своїх зобов'язань за договором поставки № 34-04/13 ЖТ від 18.04.13 належним чином та в передбачений строк не виконав, здійснивши лише часткову оплату боргу, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 321326,33 грн.
При цьому відповідач помилково вважає, що право грошової вимоги, яке виникло на підставі договору поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.13 все ще належить третій особі, як новому кредитору за договором уступки права вимоги від 29.11.13.
Дані доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки згідно з п. 4.2 договору про відступлення права вимоги №34-04\13 ЖТ-ВПВ від 29.11.13 в редакції додатку 1 від 02.12.13 передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з договору поставки, переходять до нового кредитора в термін та умовах, визначених п.2.1.1 договору, а згідно останнього третя особа, як новий кредитор зобов'язана сплатити позивачу, як первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за договором поставки в сумі 411978,43 грн. протягом одного року з дня підписання цього Договору. Однак, третьою особою станом на момент вирішення спору ця сума не погашена, що свідчить про те, що фактично право вимоги до нового кредитора - третьої особи за договором поставки не перейшло.
Крім того, судом приймається до уваги підписана між позивачем та третьою особою 19.12.13 додаткова угода про розірвання Договору про відступлення права вимоги №34-04/13ЖТ-ВПВ від 29.11.2013року та той факт, що листом від 27.12.13 позивачем, який знову став кредитором за договором поставки надіслано повідомлення №20.12 від 20.12.13, яким відповідачу повідомлено, що право грошової вимоги за Договором поставки №34-04/1 ЗЖТ від 18.04.2013 року залишається за ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» (Первісний кредитор). Відповідно, не підтверджуються доводи відповідача про дійсність Договору відступлення права вимоги та спростовуються його доводи про те, що йому не повідомлено від третьої сооби про розірвання договору про відступлення права вимоги.
У зв'язку з цим первісний кредитор ( позивач) залишився належним кредитором за договором поставки від 18.04.13, тому у позивача наявні правові підстави для звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості.
Щодо наданої в матеріали справи відповідачем ксерокопії договору від 27.08.13 між позивачем та третьою особою про відступлення права вимоги №09-02/13Хм, згідно якого позивач як первісний кредитор відступає третій особі як новому кредитору належне йому право вимоги за договором поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.13, то судом враховується, що оригінал даного договору на вимогу суду відповідачем не наданий, позивачем та третьою особою заперечується факт існування такої угоди. Відповідно всупереч ст. 33 ГПК України відповідач не довів укладення ще одного договору про відступлення права вимоги між позивачем та третьою особою. Крім того, надана суду відповідачем копія договору від 27.08.13 не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України , п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, тому не вважається належним і допустимим доказом і не береться судом до уваги у вирішенні спору. Така ж правова позиція у п.2.2. Постанови ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.
Доказів погашення відповідачем третій особі як новому кредитору коштів на повернення заборгованості за договором поставки відповідачем суду не надано. Сторонами також не заперечується той факт , що ні позивачем , ні третьою сообою не збирався урожай кукурудзи і не вивозилася кукурудза з полів відповідача в рахунок погашення боргу за договором поставки.
Щодо наданої в матеріали справи відповідачем ксерокопії листа без підпису на бланку третьої особи, у якому позивач просить в рахунок погашення боргу за договором поставки №34-04/13ЖТ від 18.04.2013 дозволити збір урожаю кукурудзи на полях боржника та її вивіз в кількості 250 т. по ціні 306,00 грн. на загальну суму 76500 грн., то судом враховується, що оригінал даного листа на вимогу суду відповідачем не наданий, позивачем та третьою особою заперечується факт його існування. Підпис керівника на листі відсутній. Тому всупереч ст. 33 ГПК України відповідач не довів, що сторони на підставі ст.651 ЦК України змінили умови договору або досягнули угоду про новацію зобов'язання згідно з ст.604 ЦК України. При цьому надана суду відповідачем копія цього листа без дати і номера не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України , п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 ( не містить підпису особи , якою його завірено та дати завірки), тому не вважається належним і допустимим доказом і не береться судом до уваги у вирішенні спору. Така ж правова позиція у п.2.2. Постанови ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.
Відповідачем також не доведено , що наданий в матеріали справи його лист №29/11/А від 29.11.2013 р. щодо надання ним згоди на збір врожаю позивачем або третьою особою і вивезення ними кукурудзи був їм наданий, оскільки докази надіслання поштою відсутні, а позивачем та третьою особою отримання такого листа заперечується.
За таких обставин, судом враховуються надані позивачем докази, що підтверджують наявність заборгованості відповідача за договором поставки №34-04/13 ЖТ-ВПВ та відсутність доказів відповідача, що підтверджують погашення даного боргу. Тому позовні вимоги про стягнення 321326,33 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
2. Позивачем заявлено до стягнення 1998,62 грн. 3% річних, розрахованих за період з 11.06.2013р. по 08.01.2014р.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано три процента річних в сумі 1998,62грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
3. Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
На підставі зазначеного позивачем нараховано 8270,98 грн. пені за період з 23.07.2013р. по 08.01.2014р. та 85940,38 грн. штрафу. При цьому позивачем врахована норма п. 7.4 договору про те, що сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу та пені), передбаченої п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та встановили, що нарахування штрафних санкцій припиняється через три роки від дня, коди таке зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно, нарахування пені та штрафу визнається судом правомірним, розрахунок їх проведено обгрунтовано.
Однак, при стягненні пені та штрафу судом враховується, що згідно з ч.3 ст.551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
На підставі вищезазначеного та враховуючи, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) є неспіврозмірним розміру стягуваної з відповідача заборгованості та є досить значним, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пені та штрафу на 50%, тобто до 4135,49грн. пені та 42970,19грн. штрафу.
4. У зв'язку з частковим задоволенням позову внаслідок зменшення стягуваної неустойки судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідача згідно зі ст.49 ГПК України. При цьому в частині стягуваних пені та штрафу у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення їх розміру. Аналогічна позиція викладена у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ, Хмельницька область до Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь" Д м.Шепетівка, Хмельницька область, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,- Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" с.Попівці Волочиського району, про стягнення 417 536,31 грн., у т.ч. 321326,33 грн. основного боргу, 8270,98 грн. пені, 85940,38 грн. штрафу, 1998,62 грн. 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь" Д м. Шепетівка, Хмельницька область (вул. Карла Маркса, 112, код 37327945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницька область (вул. Котовського, 7, код 37993500) 321326,33грн. (триста двадцять одну тисячу триста двадцять шість гривень 33 коп.) основного боргу, 4135,49грн. (чотири тисячі стот тридцять п'ять гривень 49 коп.) пені, 42970,19грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 19 коп.) штрафу, 1998,62 грн. (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 62 коп.) 3 % річних, 8350,73 грн. (вісім тисяч триста п'ятдесят гривень 73 коп.) судового збору. Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Повне рішення складено 12.09.2014р.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук 3 прим.:
1- до справи,
2 - відповідачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. К. Марса, 112) пр,
3 - Третій особі -ПП „ Аграрна компанія 2004" ( 31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського,7) пр.