ун. № 759/11965/14-а
пр. № 2-а/759/345/14
18 серпня 2014 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії , -
Позивач у березні звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві протиправною та зобов'язати останнього здійснити позивачу нарахування одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити позивачу виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 1996 р. по 2013 р. включно та в подальшому здійснювати вказані виплати в належному розмірі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інвалід ІІ групи, у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Оскільки одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю та щорічна допомога на оздоровлення виплачена у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду, проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 р., ухвала районного суду щодо позовних вимог за період з 1996 р. по 2012 р. залишена без змін, ухвала суду в частині позовних вимог за період 2013 р. скасована.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2014 р. відкрито провадження у справі з розгляду позовних вимог за період з 2013 р.
Відповідачі Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві направив на адресу суду заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку, визначення категорій зон радіоактивного забруднення території. У разі проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріпленні в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_2 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлено, що згідно довідки МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації як інвалід ІІ групи та має статус постраждалого внаслідок ЧАЕС І категорії.
Згідно ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується, зокрема, інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 62 Закону № 796-ХІІ роз'яснення порядку застосування цього Закону провадить у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчості та форм власності.
Згідно ч. 1 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Таким чином, встановлено, що Законом України № 796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, а надано право роз'яснення порядку застосування цього Закону. Суд не враховує твердження, що встановлення конкретних (зменшення) сум компенсацій і допомоги, допомоги на оздоровлення Кабінетом Міністрів України є виконанням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вказані дії Кабінету Міністрів України не реалізують, встановлені Законом, права та гарантії, а змінюють та коректують, встановлені цим законом, прав та гарантії в бік їх зменшення, чим, в свою чергу, порушують його норми, оскільки ст. 71 Закону № 796-ХІІ чітко встановлено, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими нормами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 1, та є інвалідом ІІ групи у зв'язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, останній має право на отримання одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі встановленому вказаним Законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб. Які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
За таких підстав бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві, що полягає у відмові здійснити позивачу перерахунок одноразової компенсації та привести їх розмір у відповідність з ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - є протиправною.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік виплачена позивачу після винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р., у меншому розмірі ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп2008 положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині нової редакції ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Враховуючи те, що позивачу була проведена виплата одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі ніж передбачено відповідним Законом, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві та зобов'язання відповідачів провести нарахування і виплату одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю та щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірі згідно ст. 48 Закону № 796-ХІІ.
Проте, позовні вимоги позивача про зобов'язання УПФУ у Святошинському районі м. Києва в подальшому нараховувати та виплачувати в належному розмірі пенсію, не можуть бути задоволенні, оскільки суд не вправі наперед вирішувати питання про право, яке ще відповідачем не порушено, а також законодавство України, правовий порядок щодо цього має тенденцію змінюватись, а суд не має можливості передбачити положення законів, які будуть діяти в майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 49, 50, 54, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100,102, 158-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю та щорічної допомоги на оздоровлення - протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нарахування одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2013 рік, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі нарахування проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві провести виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2013 рік, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: