09.09.2014 Справа № 363/3448/14-ц
09 вересня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Скарлат О.І.
при секретарі Грабовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Позивач звернулася з даним позовом до суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати - ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.
Крім позивача спадкоємцем за законом являється сестра позивача ОСОБА_2, яка відмовилась від спадщини на користь позивача, про що вона подала заяву до нотаріальної контори.
Звернувшись до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у видачі свідоцтва на будинок, у зв'язку з тим, що право власності на будинок на померлу ОСОБА_3 не зареєстровано та відсутні правовстановлюючі документи.
Зважаючи на вказані вище обставини, позивач просить визнати за нею право власності в порядку успадкування на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Катюжанська сільська рада Вишгородського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона відмовилась від спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь позивача, про що вона подала заяву до нотаріальної контори.
Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, зареєстрований виконкомом Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.
Спадкоємцями за законом являються: дочки померлої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Як вбачається із спадкової справи № 264/2014 до майна померлої ОСОБА_3, згідно заяви № 643 від 30 травня 2014 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3
ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1. шляхом подачі заяви від 30 травня 2014 року № 644 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до довідки виданої 12 травня 2014 року Катюжанською сільською радою Вишгородського району Київської області № 629, ОСОБА_5 був зареєстрований з 03 січня 1962 року та проживав за адресою: АДРЕСА_1 по 13 жовтня 20105 рік. На день його смерті в указаному житловому будинку була зареєстрована і проживала його дружина ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно довідки виданої 12 травня 2014 року Катюжанською сільською радою Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 була зареєстрована з 19 серпня 1963 року за вищевказаною адресою та на день її смерті в указаному житловому будинку вона проживала одна.
Відповідно до виписки з по господарської книги виданої 06 серпня 2014 року Катюжанською сільською радою Вишгородського району Київської області № 1085, ОСОБА_3 записана першим членом домогосподарства за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки про об'єкт нерухомості № 576, виданої комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», про те, що вищезазначений житловий будинок станом на 31.12.2012 року не зареєстрований у КП «Вишгородське БТІ».
Відповідно до будинкової книги, житловий будинок за вищевказаною адресою був побудований 1947 року, власником будинку був ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Катюжанської сільської ради Вишгородського району.
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1947 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.
Отже, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно суду слід було керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, а також положеннями ЦК УРСР 1963 року.
Зокрема, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Відтак, згідно зі вказаними нормативними актами виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.
Однак, оскільки будинок був збудований в 1947 році, значиться в господарській книзі сільської ради, діюче на час введення будинку в експлуатацію законодавство не вимагало реєстрації прав власності, то на думку суду спірний будинок не є самочинним будівництвом, належав спадкодавцю і тому за позивачем слід визнати право власності на вказаний спірний будинок.
Таким чином, оскільки житловий будинок належав ОСОБА_3 на праві власності на день смерті, то житловий будинок є спадковим майном, яке входить до складу спадщини після її смерті.
Зважаючи на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві власності на день смерті, при цьому позивач ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець за законом, прийняла спадщину у спосіб, встановлений ст. 1269 ЦК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Скарлат