Ухвала від 10.09.2014 по справі 161/12916/14-к

Справа № 161/12916/14-к

Провадження № 1-кп/161/570/14

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 10 вересня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , 19 червня 2014 року о 05 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Пежо Боксер» н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вулиці Ковельській в напрямку вулиці Набережної міста Луцька, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, керував транспортним засобом у стані стомленості та як наслідок задрімав за кермом, не дотримавшись безпечного інтервалу внаслідок чого скоїв наїзд на задню ліву частину напівпричепа «Ван Хол» н.з. АС3008XX автомобіля марки «Рено Магнум» н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований в крайній правій смузі руху біля бардюрного каменя навпроти будинку №97 вулиці Ковельської м. Луцька.

Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля марки «Пежо Боксер» ОСОБА_4 , 1969 р.н. отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого відламкового перелому правої променевої кістки. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті контакту з травмуючою дією тупого предмету (предметів), цілком можливо при ударі об виступаючі частини салону автомобіля при ДТП, які згідно висновку судово - медичної експертизи №675 від 10.07.2014 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння перелому необхідний час більше 21-ї доби.

В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3(б), 2.9(б), 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України:

п. 2.3(б) для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…;

п. 2.9(б) водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомленості……;

п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.13.1 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п.13.3 під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Під час судового розгляду справи від потерпілої надійшла письмова заява про те, що ніяких претензій ні матеріального, ні морального характеру до ОСОБА_5 вона не має, просить кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 закрити за примиренням.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та просив закрити кримінальне провадження за примиренням та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_4 , які просили провадження закрити за ст.46 КК України, прокурора ОСОБА_3 , який не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ст.46 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості і примирився з потерпілою, то кримінальне провадження відносно нього слід закрити.

Цивільний позов Луцької міської клінічної лікарні до ОСОБА_5 слід залишити без розгляду, у зв'язку із добровільним відшкодуванням завданої шкоди, що підтверджено документально.

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.288 КПК України, на підставі ст.46 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України - закрити на підставі ст.46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим і звільнити його від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов Луцької міської клінічної лікарні до ОСОБА_5 - залишити без розгляду.

По даному кримінальному провадженню заходи забезпечення не обирались.

Речові докази: транспортний засіб марки Рено Магнум н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом Ван Хол н.з. НОМЕР_3 - залишити за належністю ОСОБА_6 ; транспортний засіб марки Пежо Боксер н.з. НОМЕР_1 - повернути за належністю ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
40433979
Наступний документ
40433981
Інформація про рішення:
№ рішення: 40433980
№ справи: 161/12916/14-к
Дата рішення: 10.09.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами