ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
08 вересня 2014 року № 813/4905/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Гулкевич І.З.,
за участю секретаря - Капустинської Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківського районного відділу у м.Львові Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,-
10 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Франківського районного відділу у м.Львові Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за місцем фактичного проживання - АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачці та її неповнолітній дитині у реєстрації місця їхнього проживання, що порушує її конституційні права громадянина, та права її неповнолітньої дитини.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Франківського районного відділу у місті Львові Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 , а також згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , її малолітня дитина палажій ОСОБА_3 , проживають в гуртожитку Технологічного коледжу державного вищого навчального закладу “Національний лісотехнічний університет України” за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з перебуванням позивачки у трудових відносинах з адміністрацією коледжу.
Факт перебування позивачки у фактичних трудових відносинах з адміністрацією коледжу підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , що міститься в матеріалах справи. Окрім, цього факт трудових відносин позивачки підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою виданою за місцем праці позивачки за №308 від 02.07.2014 року.
Згідно долученого до матеріалів справи договору найму житлового приміщення, укладеного між Технологічним коледжом державного вищого навчального закладу “Національний лісотехнічний університет України” та позивачем ОСОБА_1 , остання являється наймачем житлового приміщення , за адресою АДРЕСА_1 .
17 червня 2014 року позивач в письмовому порядку звернулась до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання в гуртожитку Технологічного коледжу державного вищого навчального закладу “Національний лісотехнічний університет України” за адресою АДРЕСА_1 . Однак, на звернення стосовно реєстрації було надано відмову, посилаючись на необхідність подання документа, що підтверджує : право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму, рішення суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Так, питання реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні регулюються Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 року за №1382-IV (з наступними змінами та доповненнями) та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 року за №1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2109/22421.
Статтею 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно із ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” визначено, що реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
У відповідності ч. 1 ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Частиною 2 ст. 6 зазначеного Закону, передбачено вичерпний перелік документів для реєстрації місця проживання та/чи місця перебування фізичних осіб, а саме, для реєстрації особа або її законний представник подає:
- письмову заяву;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не -подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:
- документ, що посвідчує особу законного представника;
- документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 року за №1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2109/22421, передбачено, що право на проживання в житлі підтверджується такими документами, як ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документами. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Франківського районного відділу у місті Львові Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про проведення реєстрації заявника за місцем її фактичного проживання, за адресою АДРЕСА_1 , та надала відповідачу для проведення реєстрації місця проживання наступні документи, а саме:
-письмову заяву;
-документи, до яких вносяться відомості про місце проживання (паспорт громадянина України,свідоцтво про народження сина);
-квитанцію про сплату державного мита;
- довідку з місця проживання №76 від 06.06.2014 р;
- довідку з місця праці №282 від 06.06.2014 р;
- копію рішення суду про реєстрацію справа №2а-6056/08/1370 від 20.05.2009 р;
-копію клопотання про надання блоку в гуртожитку.
З наявного у матеріалах справи договору найму житлового приміщення, дія якого пролонгована на 2014 рік, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є наймачем житлового приміщення , за адресою АДРЕСА_1 . За умовами даного договору житлове приміщення надано позивачці для проживання у ньому як позивачем так і членами його сім'ї, а також даним договором засвідчується право на проживання у даному житловому приміщенні.
Виходячи з наведеного, суд дійшов до переконання, що позивач надала усі передбачені законодавством документи, необхідні для реєстрації місця проживання, та звернулась до відповідного органу уповноваженого здійснювати реєстрацію місця проживання.
Стосовно посилань відповідача на необхідність для проведення реєстрації місця проживання, подання документа, що підтверджує : право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму, рішення суду, то такі не беруться судом до уваги, оскільки позивачем були надані усі необхідні документи для проведення такої реєстрації, що подається для проведення реєстрації у переліку, статті 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”.
Окрім цього, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 6 даного Закону, встановлено заборону вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів, не зазначених у цьому Законі.
Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.
З метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод, інтересів особи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне визнати протиправною відмову у реєстрації місця проживання позивачів та зобов'язати орган реєстрації провести реєстрацію місця його проживання.
Щодо понесених позивачем судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України такі присуджуються йому з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задоволити повністю.
Зобов'язати Франківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за місцем фактичного проживання - АДРЕСА_1 .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2014 року.
Суддя Гулкевич І.З.