Справа № 357/10382/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/858/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 19 11.09.2014
Іменем України
11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_3
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7
секретаря судових засідань - ОСОБА_8
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за скаргою засудженого ОСОБА_7 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2014 року про продовження адміністративного нагляду відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
22 липня 2014 року начальник Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з поданням щодо вирішення питання про продовження адміністративного нагляду відносно ОСОБА_7 строком на шість місяців. Подання мотивовано тим, що після звільнення ОСОБА_7 з місць відбування покарання відносно останнього було встановлено адміністративний нагляд строком на два роки, під час якого ОСОБА_7 не дотримувався встановлених обмежень та порушував громадський порядок, характеризується посередньо, схильний до вчинення злочинів, а тому залишається небезпечним для суспільства та потребує постійного контролю з боку працівників органу внутрішніх справ.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2014 року задоволено подання начальника Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області та продовжено відносно ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на шість місяців. Своє рішення суд мотивував тим, що протягом перебування під адміністративним наглядом ОСОБА_7 порушував встановлені обмеження та громадський порядок, а досліджені матеріали, які характеризують його особу, свідчать про необхідність продовження контролю щодо ОСОБА_7 з боку працівників міліції.
Не погоджуючись з судовим рішенням, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні подання про продовження адміністративного нагляду. Підставою для скасування судового рішення апелянт зазначає невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в постанові, фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, як зазначає апелянт, підставою продовження адміністративного нагляду є небезпечність особи для суспільства, однак матеріали провадження не містять доказів його небезпечності. На думку апелянта висновки суду про необхідність здійснення адміністративного нагляду відносно нього органом внутрішніх справ спростовується матеріалами подання, зокрема, позитивною характеристикою дільничного інспектора міліції, поясненнями його сусідів - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не вказано, які саме обмеження застосовані щодо нього при продовженні адміністративного нагляду та не роз'яснено строки оскарження ухвали суду.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно статті 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 № 264/94-ВР, завданням адміністративного нагляду є запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, у разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу внутрішніх справ може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.
Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимий. Зокрема, 02 жовтня 2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190 КК України, на підставі статей 70, 75 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки зі звільненням від його відбування з випробуванням та встановленням іспитового строку; 20 грудня 2006 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, на підставі статей 70, 72, 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців зі звільненням від його відбування з випробуванням та встановленням іспитового строку; 29 серпня 2008 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України, на підставі статті 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців.
23 серпня 2012 року ОСОБА_7 звільнений з Черкаської виправної колонії №62 по відбуттю строку покарання.
27 липня 2012 року постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси встановлено відносно засудженого ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на два роки із застосуванням визначених обмежень.
Таким чином, ОСОБА_7 судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, в тому числі двічі за вчинення тяжких злочинів під час іспитового строку та не відбувши покарання за попередніми вироками, жодна із судимостей ОСОБА_7 не погашена та не знята у встановленому законом порядку.
Також, з матеріалів подання вбачається, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_7 характеризувався негативно, зарекомендував себе як порушник установленого порядку відбування покарання та його поведінка свідчила про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення.
Крім того, 26 березня 2013 року ОСОБА_7 допущено порушення правил адміністративного нагляду, що встановлено постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2014 року, а також 07 червня 2014 року ОСОБА_7 порушив громадський порядок, що встановлено постановою органу внутрішніх справ.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 залишається небезпечним для суспільства та свідчать про доцільність продовження відносно нього адміністративного нагляду.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції розглянув подання з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини провадження, надав оцінку сукупності доказів та прийшов до правильного висновку щодо необхідності продовження адміністративного нагляду відносно ОСОБА_7 .
Доводи засудженого з приводу невстановлення обмежень його дій є неспроможними, так як оскаржуваною постановою продовжено адміністративний нагляд, встановлений постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 липня 2012 року та, відповідно, продовжено і застосовані зазначеною постановою обмеження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2014 року, винесену відносно ОСОБА_7 про продовження адміністративного нагляду - без змін.
Судді:
_______________ _________________ ___________________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5