Справа № 359/4871/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/854/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 2 11.09.2014
Іменем України
11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_3
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
секретаря судових засідань - ОСОБА_9
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за скаргою захисника ОСОБА_8 , поданою в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, -
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2014 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
В апеляційні скарзі захисник ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 , просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2014 року, ухвалений відносно його підзахисного, змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через суворість та звільнити ОСОБА_7 від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України. На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 не достатньо враховано дані про його особу, а саме наявність у нього двох неповнолітніх дітей, на утримання яких він сплачує аліменти, а також похилий вік його батьків. Крім того, як зазначає апелянт, відбуття призначеного його підзахисному покарання призведе до втрати ним місця роботи, яке є стабільним джерелом отримання коштів для існування.
Не погоджуючись із апеляційною скаргою захисника, потерпіла ОСОБА_10 подала на неї заперечення, в яких вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим у погрозі вбивством своїй колишній дружині ОСОБА_10 за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, за наступних обставин.
13 квітня 2014 року, приблизно о 15 годині 25 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кухні за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_2 , правою рукою схопив за волосся свою колишню дружину ОСОБА_10 , нахиливши таким чином її голову назад, після чого тримаючи в лівій руці ніж, направив його до шиї останньої на відстань близько 5 см та став погрожувати позбавити її життя, створивши реальні підстави для потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обгрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 , подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у погрозі вбивством своєї колишньої дружини за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України за обставин, викладених у вироку, є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються наявними у справі доказами в їх сукупності, та апелянтом не оспорюються.
Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника обвинуваченого, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до статті 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність обставин, що пом'якшують покарання відповідно до статті 66 КК України, та обставину, що обтяжує покарання згідно статті 67 КК України - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Також, при ухваленні вироку судом першої інстанції належним чином враховано особу ОСОБА_7 , що повністю спростовує доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.
Посилання захисника про те, що покарання у виді обмеження волі призведе до втрати обвинуваченим постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, є неспроможними, оскільки відповідно до статті 50 КК України, покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання не в максимальних межах санкції ч.1 ст.129 КК України за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
На переконання колегії суддів, виправлення ОСОБА_7 неможливе без відбування покарання, а тому відсутні підстави для застосування статті 75 КК України та звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність, обгрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2014 року, ухвалений відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Судді:
_______________ _________________ ________________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5