Справа № 357/11938/14-к
1-кп/357/691/14
05.09.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110360000017, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове Мар'їнського району Донецької області, українця, громадянина України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, який працює молодшим сержантом контрактної служби військової частини НОМЕР_1 (п/п НОМЕР_2 ), на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, у період з 16 липня 2014 року по 22 липня 2014 року та повторно у період з 27 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року, діючи в порушення вимог ст.ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 125, 126 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, не з'явився вчасно на службу без поважних причин у військову частину польова пошта НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, чим вчинив нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю більше трьох діб, вчинені повторно протягом року.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 407 КК України.
Під час досудового розслідування між старшим прокурором Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 18 серпня 2014 року укладено угоду про визнання підозрюваним винуватості.
За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, ОСОБА_4 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України. Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити останнього від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, з випробовуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Угода підписана сторонами та разом із обвинувальним актом, надійшла до суду.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_5 , та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 як таку, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_5 , та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 від 18 серпня 2014 року, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 407 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.08.2014 року між старшим прокурором Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_5 , та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України та призначити йому узгоджене покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Міра запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_4 не обиралася.
Вирок може бути оскаржено з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя: ОСОБА_1