Справа № 683/1866/13-к
1-кп/683/6/2014
19 березня 2014 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
законного представника потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
цивільного позивача ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
цивільного відповідача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Рокитне Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого лікарем районної Старокостянтинівської стоматологічної поліклініки, прож.: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
27 травня 2013 року близько 20 години 10 хвилин обвинувачений ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки ”Шкода Октавія”, державний номер НОМЕР_1 , по вул.Леніна в с.Грибенинка Старокостянтинівського району в напрямку автодороги Старокостянтинів-Рівне, на порушення вимог п.1.7, 2.3 “б”, 12.3 Правил дорожнього руху, наближаючись до місця, де грались малолітні діти, не вибрав безпечної швидкості, відволікся від керування і здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_10 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_10 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення кісткових відламків, саден шкіри правої здухвинної ділянки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину визнав і підтвердив, що увечері 27 травня 2013 року він рухався на автомобілі по вулиці с.Грибенинка в напрямку автодороги Старокостянтинів-Рівне. Біля одного із будинків невідома дитина почала перебігати дорогу з права наліво. Він відразу ж почав гальмувати і спостерігати за цією дитиною. В цей час відчув удар в праву передню частину автомобіля. Коли зупинився, то побачив, що здійснив наїзд на потерпілого, який від удару упав на обочину.
Незалежно від показань обвинуваченого ОСОБА_8 , його винність у вчиненні зазначеного злочину підтверджуються наступними доказами.
Так, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що увечері 27 травня 2013 року він разом з іншими дітьми, в тому числі потерпілим, грались на проїзній частині вулиці. Коли до них наближались два автомобіля, то він крикнув, щоб всі зійшли з дороги. Потерпілий стояв на краю проїзної частини дороги. Перший автомобіль об'їхав потерпілого, а другий збив останнього правою передньою частиною і зупинився.
Як убачається з даних протоколу огляду місця події від 27 травня 2013 року, на правій полосі уху знаходиться автомобіль марки “Шкода Октавія”, держномер НОМЕР_1 , гальмівний шлях правих коліс якого складає 20.45 м, а лівих 19.74 м. На автомобілі виявлені сліди деформації капоту зправа та відламане праве кріплення молдингу бампера.
Згідно висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 27 травня 2013 року станом на 22 годину 20 хвилин ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Дану обставину підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який проводив огляд обвинуваченого.
За висновком судово-медичної експертизи №692 від 13 червня 2013 року у потерпілого ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення кісткових відламків, саден шкіри правої здухвинної ділянки, що могли утворитися від удару тупим твердим предметом, яким могла бути виступаюча зовнішня частина автомобіля, в праву ділянку тазу потерпілого і відносяться до категорії середньої тяжкості.
З врахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень, потерпілий в момент удару міг бути повернутий до автомобіля переднє-правою частиною тіла і знаходився у вертикальному чи близькому до такого положенні.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 122А від 10 червня 2013 року автомобіль, яким керував обвинувачений, рухався зі швидкістю 43.6-54.5 км/год. Водій автомобіля ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на потерпілого шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою керованого ним транспортного засобу до місця наїзду з моменту виникнення небезпеки для його руху.
Висновок судово-токсилогічної експертизи №929 від 30 травня 2013 року про те, що у зразках крові ОСОБА_8 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості 0.15%0, що за висновком судово-медичної експертизи №697 від 13 червня 2013 року відповідає відсутності впливу алкоголю на організм людини в момент забору крові, суд визнає недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням порядку, встановленого кримінальним процесуальним кодексом.
Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_12 та даних журналу реєстрації забору аналізів на вміст алкоголю в рідких біологічних середовищах убачається, що у обвинуваченого проведено відбирання зразків крові о 23 годині 27 травня 2013 року. Однак в протоколі отримання зразків для експертизи вказана дата його складання 28 травня 2013 року з явними слідами виправлення.
Вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2013 року.
Зі змісту ст.214 КПК України убачається, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До його початку у невідкладних випадках може бути проведений лише огляд місця події.
Отже, зразки крові у ОСОБА_8 були відібрані до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є порушення вимог КПК.
Більше того, відповідно до ч.3 ст.245, ч.2 ст.241 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора, яка по даному кримінальному провадженні не виносилась.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він, керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 1.7, 2.3 “б”, 12.3 Правил дорожнього руху і вказані порушення знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали, тобто наїздом на потерпілого пішохода, внаслідок чого йому заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, зокрема, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю роботи і проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
Обставиною, яка пом'якшує його покарання суд визнає щире каяття. Органами досудового слідства не інкримінувались обвинуваченому обставини, що обтяжують його покарання.
З врахуванням зазначених обставин суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід обрати покарання у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Клопотання колективу районної Старокостянтинівської стоматологічної поліклініки про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки задоволенню не підлягає, оскільки він взагалі не визнав позов і не прийняв мір по відшкодуванню шкоди потерпілому та його батькам.
Позов ОСОБА_6 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_10 про стягнення матеріальної і моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Як убачається з витягу із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_10 , останній знаходився на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій міській дитячій лікарні з 28 травня по 7 червня 2013 року, тобто 11 днів, і для його лікування застосовувались наступні лікарські засоби: 1 флакон нурофену, 1 ампула ношпи та тюбик мазі, на придбання яких затрачено 63 грн.77 коп.
Крім того, відповідно до п.24.2-24.3 ст.24 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
Мінімальний розмір заробітної плати на дату настання страхового випадку складав 1147 грн.
З врахуванням вимог вказаного Закону розмір відшкодуваня за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого складає 420 грн.20 коп. (1147 грн.:30х11 днів), яке підлягає стягненню з АТ “Страхова компанія “АХА Страхування”. Крім того, із страховика підлягає стягненню вартість придбаних ліків на суму 63 грн.77 коп.
Щодо вимог про стягнення витрат на придбання пального для поїздки в Хмельницьку міську дитячу лікарню, то вони задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю. Зокрема, позивачем не надані відповідні розрахунки.
Стосовно п.1-2 ч.2 ст.23, ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім”ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ст.26-1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної малолітньому потерпілому ОСОБА_10 , суд враховує характер та обсяг психічних страждань перенесених ним внаслідок травмування, тяжкість заподіяних фізичних страждань, їх тривалість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану здоров'я, а тому з врахуванням вимоги розумності і справедливості вважає за необхідне стягнути моральну шкоду з АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” в сумі 5000 грн. і з обвинуваченого ОСОБА_8 в сумі 25000 грн.
У позові до власника автомобіля ОСОБА_9 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог абз.2 п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Оскільки ОСОБА_8 під час керування транспортним засобом мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником, то саме обвинувачений повинен нести відповідальність за завдання шкоди.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 8000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Стягнути з акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 483 грн.97 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 25000 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 410 грн. 76 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський райсуд.
Суддя