Справа № 683/2399/13-к
1-кп/683/14/2014
20 травня 2014 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої адвоката ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с.Іршики Старокостянтинівського району, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, пенсіонерки, прож.: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,
6 липня 2013 року близько 22 години на набережній річки Ікопоть, що знаходиться по вул.Грушевського в м.Старокостянтинові, обвинувачена ОСОБА_7 на грунті особистих неприязних відносин, які виникнули із-за того, що потерпіла ОСОБА_4 зустрічається з колишнім чоловіком її дочки, схватила потерпілу руками за волосся, а потім умисно нанесла їй декілька ударів рукою по обличчю, внаслідок чого заподіяла легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в правій підочній ділянці, в лівій надочній ділянці, гематоми нижньої повіки правого ока, контузії легкого ступеня правого ока, гематоми верхньої повіки лівого ока.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину не визнала і пояснила, що потерпілу знає на протязі 4 років з часу, коли та почала зустрічатися з її колишнім зятем. З цього приводу вона приходила додому до потерпілої і просила не розбивати сім'ю її дочки. Увечері 6 липня 2013 року під час святкування ОСОБА_8 вона допомагала ОСОБА_9 здійснювати виїзну торгівлю. Близько 23 години вона пішла в напрямку туалету. Проходячи біля ОСОБА_10 і потерпілої, вона посковзнулась і рукою провела по плечах останньої. Після цього вони відразу ж розійшлись. Коли вона повернулась до торгового місця, то до неї підійшла потерпіла і схватила руками за волосся. У відповідь вона також схватила потерпілу за волосся. Внаслідок боротьби вони упали на землю. В цей час до них підбігли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і розборонили їх. На обличчі потерпілої вона будь-яких тілесних ушкоджень не бачила.
Однак винність ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона близько трьох років проживає з колишнім зятем обвинуваченої. Із-за цього обвинувачена постійно переслідує її, вчиняє сварки та скандали. Увечері 6 липня 2013 року вона разом зі своїми знайомими на набережній річки Ікопоть святкувала ОСОБА_8 . Близько 22 години коли вона стояла і розмовляла по телефону, обвинувачена ззаду схватила її за волосся і вирвала його жмут. Вона повернулась до обвинуваченої і остання декілька разів ударила її рукою по обличчю та подряпала його. Після цього вона почала захищатись. В процесі боротьби вони упали на землю. До них підбіг ОСОБА_11 і розняв їх. Внаслідок побиття їй були заподіяні тілесні ушкодження, з приводу яких вона наступного дня звернулась за медичною допомогою і в міліцію.
Оцінюючи показання обвинуваченої ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_4 щодо заподіяння тілесних ушкоджень останній, суд визнає достовірними показання потерпілої, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.
За твердженням свідка ОСОБА_11 , він бачив як увечері 6 липня 2013 року під час святкування Івана Купала на набережній річки Ікопоть обвинувачена ззаду підійшла до потерпілої і схватила руками за волосся. Потерпіла почала вириватись і чинити опір, внаслідок чого вони упали на землю. Тоді він підбіг до них і розборонив. На обличчі потерпілої була подряпина, з якої йшла кров.
Свідки ОСОБА_10 підтвердив, що увечері 6 липня 2013 року він разом з дружиною та знайомими, в тому числі і потерпілою, відпочивали на набережній річки. Неподалік він побачив скупчення людей і підійшов туди. Там він побачив обвинувачену і потерпілу, на обличчі якої була подряпина. Зі слів потерпілої йому стало відомо, що обвинувачена схватила її за волосся і побила.
Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які також відпочивали з потерпілою, заявили, що самого конфлікту вони не бачили, а взнали про нього зі слів потерпілої, на обличчі якої мали місце тілесні ушкодження.
За свідченням ОСОБА_14 обвинувачена є матір'ю його колишньої дружини. На теперішній час він проживає з потерпілою. Із-за цього обвинувачена постійно вчиняла скандали з потерпілою, заявляла, що життя їм в місті не буде. Увечері 6 липня 2013 року зі слів потерпілої йому стало відомо, що її побила обвинувачена. На обличчі потерпілої була подряпина. Наступного дня потерпіла з приводу побиття звернулась в лікарню і в міліцію.
Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 підтвердили, що коли потерпіла прийшла на роботу після свята Івана Купала, то в неї на обличчі мали місце тілесні ушкодження, частину яких вона затонувала косметичним кремом. Крім того, ОСОБА_16 пояснила, що обвинувачена приходила на роботу до потерпілої і між ними мала місце розмова на підвищених тонах.
Із показань свідків - лікарів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які 7 липня 2013 року оглядали потерпілу, убачається, що в неї на обличчі були тілесні ушкодження, які вони зафіксували в медичних документах.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №129 від 8 липня 2014 року у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в правій підочній ділянці, в лівій надочній ділянці які могли виникнути від дії - тертя тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути нігті пальців сторонньої особи; гематоми нижньої повіки правого ока, контузії легкого ступеня правого ока, гематоми верхньої повіки лівого ока, які могли виникнути від удару тупих твердих предметів; крововиливу по передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу, який міг виникнути від дії-удару тупого твердого предмету. Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні 6 липня 2013 року близько 22 години і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно показань свідка ОСОБА_9 обвинувачена є її рідною тіткою і увечері 6 липня 2013 року на набережній допомагала їй здійснювати торгівлю. Вона побачила, що до обвинуваченої підійшла ОСОБА_4 з невідомим молодим хлопцем. Обвинувачена і потерпіла схватили одна одну руками за волосся і впали на землю. Тоді вона і невідомий хлопець розняли їх. Хто кого першим схватив за волосся вона не помітила. На обличчі потерпілої вона не бачила тілесних ушкоджень. Дану обставину підтвердила свідок ОСОБА_20 .
Щодо показань свідка ОСОБА_9 про те, що потерпіла підійшла до обвинуваченої та свідчень ОСОБА_9 і ОСОБА_20 про відсутність тілесних ушкоджень на обличчі потерпілої відразу ж після конфлікту, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються об'єктивними доказами, зокрема, висновком судово-медичної експертизи та медичною документацією та показаннями вищевказаних свідків, не вірити яким у суду немає підстав.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень, доведена, тому її дії за ч.1 ст.125 КК України кваліфіковані вірно.
Обираючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, зокрема, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують її покарання у справі не встановлено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_7 слід обрати покарання у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про застосування амністії в Україні” установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинення діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Як убачається з даних паспорта, обвинувачена ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно п.”ґ” ст.1 Закону України “Про амністію у 2014 році” підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Оскільки ОСОБА_7 скоїла умисний невеликої тяжкості злочин до набрання чинності Закону України “Про амністію у 2014 році” від 8 квітня 2014 року і на день набрання чинності зазначеного Закону досягла пенсійного віку, тому суд вважає, що її слід звільнити від відбування покарання.
Позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченої ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_4 , суд враховує характер та обсяг психічних страждань перенесених нею внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень, їх тяжкість і тривалість, а тому встановлює її в розмірі 1500 грн.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі п.”ґ” ст.1 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 8 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський райсуд.
Суддя