11-кп/775/357/2014(м)
265/3409/14-к
Головуюча у суді 1 інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11 вересня 2014 року місто Маріуполь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілого на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нікольський Джезказганської області Казахстану, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого ПАТ «МК імені Ілліча» ЦРМ вогнетривником, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним за ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язаний періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 28 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави грошові кошти за лікування ОСОБА_10 у розмірі 2766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 18 копійок.
20 березня 2014 року, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень раніше незнайомому йому ОСОБА_10 , взявши в праву руку ніж, умисно наніс їм один удар в область живота останнього, спричинивши тим самим ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням лівої частки печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час утворення.
На вирок суду потерпілий подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.07.2014 року - відмінити, постановити новий, яким призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкції статті, пов'язане з позбавленням волі та задовольнити цивільний позов у повному обсязі.
В апеляційній скарзі вказав, що ОСОБА_9 свою провину в здійсненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в суді визнав повністю. В рахунок відшкодування матеріальної шкоди направив поштою йому 1500 гривень.
Але апелянт наполягає, що обвинувачений ОСОБА_9 своїми поясненнями ввів суд в оману, оскільки умисно дав свідчення з метою уникнення реального покарання.
Так, на досудовому слідстві він провину в інкримінованому злочині не визнавав повністю, На досудовому слідстві при проведенні одночасного допиту, він так само заперечував свою провину, як і на відтворенні обставин і обстановки події злочину, де надавав абсолютно інші свідчення, чим в суді.
Так само потерпілий ставить під сумнів випадковість знаходження ножа в кишені обвинуваченого, оскільки останній стверджував, що після роботи відзначав з колегами день народження дочки і при цьому випивав спиртне, а потім говорить, що ніж опинився в кишені випадково, оскільки ремонтував цього дня автомобіль і пішов додому в робочій куртці.
Що стосується його переживань і бажання відшкодувати гроші на лікування це так само, на думку потерпілого, є не правдою. Оскільки наступного дня після скоєння злочину обвинувачений ходив по сусідах нашого будинку і шукав очевидців - свідків, які погодилися б підтвердити в міліції те, що на нього першого напали. Так само указував в суді, що йому його адвокати заборонили приходити до потерпілого і контактувати. В суді заявив, що він особисто грошей на лікування не пропонував і з батьками потерпілого не зустрічався.
Грошові кошти у розмірі 1500 гривень ОСОБА_9 заплатив тільки 07.07.2014 року, тобто перед останнім судовим засіданням. І потерпілий робить висновок що, дана виплата була вимушена, за порадою його захисника, що б показати суду про його добровільне бажання відшкодовувати заподіяну шкоду.
Вибачення потерпілому приніс один раз також на останньому судовому засіданні, хоча ми з ним раніше зустрічалися неодноразово.
Так само потерпілий вважає, що при щиросердому розкаянні чоловік не може заперечувати моральної шкоди та не повинен стверджувати, що ножове поранення, знаходження в реанімації, подальше лікування в лікарні не вимагає 30000 гривень моральної шкоди.
Крім того, потерпілий звертає увагу на тяжкість вчиненого злочину, а саме ч. 1 ст. 121 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
Заслухавши доповідача, потерпілого, який просив апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, обвинуваченого і захисника, які просили вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу не задовольняти, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу частково в частині стягнення моральної шкоди, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з вироку суду, до пом'якшувальних покарання обставин суд відніс повне визнання обвинуваченим своєї вини, щиросерде розкаяння та часткове погашення шкоди.
А до обставин, що обтяжують покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з вироком суду, потерпілий звернув увагу на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості досконалого злочину і особи обвинуваченого у зв'язку з м'якістю.
Твердження потерпілого, що призначене ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст.121 КК України не відповідає ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого у зв'язку з м'якістю, грунтуються на законі і матеріалах справи.
Відповідно до ст. 65 УК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості скоєнного злочину, особу винного і обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка скоїла злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Ці вимоги суд при призначенні ОСОБА_9 покарання і при звільненні його від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, належним чином не виконав і, зокрема, не повною мірою врахував і оцінив ступінь тяжкості злочину, його наслідки і особу винуватого.
Злочин, за здійснення якого обвинувачений ОСОБА_9 засуджений судом, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, наслідком якого стало пошкодження життєво важливого органу.
Крім того, суд не достатньо врахував обставину, яка обтяжує покарання - скоєння ОСОБА_9 злочину в стані алкогольного сп'яніння, та не погашену моральну шкоду.
З урахуванням викладеного, вирок суду у частині призначення покарання ОСОБА_9 та стягнення моральної шкоди, підлягає скасуванню з ухвалою нового вироку, оскільки звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України слід визнати невідповідним тяжкості злочину і особі обвинуваченого, зважаючи на його м'якість.
Колегія суддів не знаходить підстав і для застосування ст. 69 КК України, бо судовим слідством не встановлено кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Позовні вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з урахуванням матеріального стану обвинуваченого, моральних переживань потерпілого, наслідків злочину та принципу справедливості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 420 УПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 долі відносно ОСОБА_9 , в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди - скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально - виправній установі закритого типу.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_10 моральну шкоду у сумі 10 (десять) тисяч гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_9 з особистого забов'язання змінити на утримання під вартою, та після затримання ОСОБА_9 направити до Маріупольського СІ.
Відбуття покарання рахувати з дня затримання.
У іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили з дня проголошення, але на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого Спеціалізованого Суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2