Справа № 219/3602/2014-ц
2/219/2090/2014
11 вересня 2014 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Харченко О.П.,
при секретарі Карабута Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь з суму внеску у розмірі 4 680 доларів США, а також 8,7 % річних за фактичну кількість днів користування внеском в сумі 112,84 доларів США та 3 % річних від простроченої суми внеску у розмірі 39 доларів США, а також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн.
11.09.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на кореспондентський рахунок ПАТ «Міський комерційний Банк» № 32003147401 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, код банку - 321024, індивідуальний податковий номер відповідача - 343539026589 на суму 4831,84 доларів США та 300,00 грн.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року зі змінами, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення
виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати
обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
У даному випадку вжиті заходи забезпечення позову можуть перешкоджати господарській діяльності банку і у випадку задоволення заяви можуть бути порушені права інших осіб, що призведе до незворотних наслідків.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, враховуючи заявлену суму до стягнення, суд вважає, що немає достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову і тому відмовляє у її задоволенні.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 151, 210 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у вимогах про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Міський комерційний Банк» про стягнення коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.П.Харченко